Вплив художніх ремінісценцій на глядача (на матеріалі фільму «Загибель богів» Лукіно Вісконті)
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.091.17Ключові слова:
Лукіно Вісконті, Загибель богів, Гамлет Шекспіра, Цар Едіп Софокла, ремінісценція, драматургія, нацизм і кіноАнотація
Досліджено драматургічні паралелі одного з найвідоміших фільмів Лукіно Вісконті «Загибель богів» із трагедіями «Гамлет» Вільяма Шекспіра та «Цар Едіп» Софокла. Порівняльний аналіз епізодів фільму та сцен класичних трагедій виявляє систему ремінісценцій, за допомогою яких режисер, орієнтуючись на ерудованого глядача, розширює межі осмислення історії зародження нацизму в передвоєнній Німеччині, надаючи їй нових емоційних та філософських вимірів. Проаналізовано, як ремінісценції увиразнюють основну ідею твору, впливають на його композиційну структуру, а також — інструментарій створення атмосфери тривоги, безвиході та неминучої катастрофи. Висновано про доцільність використання неявних відсилок до класичних сюжетів у сучасних кіносценаріях для акцентування суспільно-політичних та соціальних проблем засобами кіномистецтва.
Посилання
Duchyminska (Horenok), H. Yu. (2022) The traditional image of Hamlet: various aspects of interpretation. Innovative path of development of modern philological sciences in Ukraine and EU countries (рр. 435–461). https://doi.org /10.30525/978-9934-26-196-1-17 [In Ukrainian].
Musiienko, O. (2016). Luchino Visconti: The Tragedy of Aestheticism. Naukovyi visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu teatru, kino i telebachennia imeni I. K. Karpenka-Karoho, (19), 90–97. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkkarogo_2016_19_14 [In Ukrainian].
Ostrovskyi, O. (2023). Luchino Visconti’s private library as a way to understand the artist’s creative biography. Visnyk: Ukrainski kulturolohichni studii, 2(13), 43–47. https://doi.org/10.17721/ucs.2023.2(13).08 [In Ukrainian].
Ostrovskyi, O. (2024). Multimodality as a way of analyzing Luchino Visconti’s filmography. Fine Art and Culture Studies, 4, 157–164. https://doi.org/10.32782/facs-2024-4-22 [In Ukrainian].
Dassanowsky, R. (2018). Critical (self-)reflections in the elusive other: The image of the Austrian in the films of Visconti, Fellini and Cavani. Journal of Italian Cinema & Media Studies, 6(2), 159–177. https://doi.org/10.1386/jicms.6.2.159_1 [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
