Про журнал

Галузь та проблематика

Збірник наукових праць "Культура України" охоплює:

  • актуальні питання культурології: теорія та історія культури; світова культура і міжнародні зв'язки; этнокультурология та культурна антропологія; українська культура; музеєзнавство, прикладна культурологія, культурні практики;
  •  актуальні питання мистецтвознавства: теорія та історія мистецтва; музичне мистецтво; театральне мистецтво; кіномистецтво; телевізійне мистецтво; образотворче мистецтво; дизайн та ін., а також міждисциплінарні дослідження в суміжних областях.

Мета та завдання видання

Метою збірки наукових праць «Культура України» є створення відкритого майданчика для професійної комунікації культурологів та мистецтвознавців, оприлюднення результатів фундаментальних та прикладних досліджень у сфері гуманітарних наук та мистецтва, інтеграції української науки у світовий інтелектуальний простір.

Основними завданнями журналу є:

  1. Публікація оригінальних досліджень: забезпечення оприлюднення якісних наукових статей, що мають високу наукову новизну та теоретичну або практичну значущість у галузі гуманітарних наук та мистецтва.
  2. Дотримання стандартів рецензування: підтримка високого рівня наукової дискусії шляхом залучення провідних фахівців до незалежного «сліпого» рецензування рукописів.
  3. Сприяння науковій комунікації: розширення зв’язків між науковими школами, університетами та практиками галузі як в Україні, так і за кордоном.
  4. Забезпечення відкритого доступу: реалізація політики негайного відкритого доступу до опублікованого контенту згідно з принципами Open Access, що сприяє глобальному обміну знаннями.
  5. Дотримання етичних норм: суворий контроль за дотриманням академічної доброчесності та недопущення плагіату в наукових працях.

Політика відкритого доступу

Збірник наукових праць "Культура України" підтримує Будапештську ініціативу відкритого доступу ВОАІ (Budapest Open Access Initiative) до опублікованого вмісту, дотримуючись принципів вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу. Це означає, що будь-яка публікація у збірнику має відкритий доступ до неї. Усі статті вільні для перегляду, читання, завантаження та друкування. Політика наукового збірника така, що відсутні національні, расові, релігійні, політичні або інші види обмежень для опублікування статей.

Редакційна етика

Редколегія збірника, приймаючи рішення щодо публікації, базується на сучасних юридичних вимогах стосовно авторського права, викладених в українському законодавстві, та етичних принципах, яких дотримують провідні представники видавництв наукової періодики. Нижчевикладених принципів мають дотримувати всі учасники видавничого процесу: автори, рецензенти та редактори. Подання статей авторами для публікації означає їх автоматичне погодження й ознайомленість із викладеними стандартами. Стосовно питань, пропозицій або скарг необхідно звертатися до редколегії.

Основні принципи: дотримання редколегією, авторами публікацій, рецензентами принципів академічної доброчесності, передбачених законами України, під час опублікування статті; виконання процедури незалежного рецензування й дотримання редакційної етики.

  1. До публікації в науковому збірнику приймаються профільні статті проблемного, узагальнюючого, методологічного спрямувань, які містять нові наукові результати й раніше ніде не друкувалися. Праці мають бути написані на актуальну тему, містити результати глибокого наукового дослідження, новизну й обґрунтування наукових висновків відповідно до визначеної мети.
  2. Автор, котрий надсилає статтю до фахового збірника наукових статей «Культура України», таким чином погоджується на її публікацію в збірнику, розміщення у відкритому доступі на офіційних веб-сайтах видання та наукометричних баз.
  3. Рішення про публікацію приймає редколегія видання, яка може рекомендувати авторові доопрацювати статтю або відхилити матеріали, що не відповідають стандартам збірника, вимогам МОН України чи оформлені неналежним чином.
  4. Редколегія залишає за собою право:
    • на незначне редагування та скорочення, зберігаючи при цьому головні результати й авторську стилістику;
    • не публікувати інформацію, якщо є достатні підстави вважати її плагіатом;
    • змінювати та вносити уточнення до «Вимог до оформлення та подання статей» без попереднього повідомлення. 
  5. Усі рукописи редагуються відповідно до сучасних вимог до наукових видань та їх оформлення.
  6. Розміщені в збірнику авторські матеріали відображають особисту точку зору дослідників, яка може не збігатися з позицією редколегії.

Правила цитування:

  • усі цитати мають завершуватися посиланнями на джерела;
  • посилання на підручники є небажаними;
  • посилання на власні публікації допускається лише в разі нагальної необхідності;
  • вторинне цитування не дозволяється;
  • якщо в огляді літератури або далі за текстом наявне посилання на прізвище вченого – його публікація має бути зазначена в загальному списку посилань після статті;

Етичні аспекти:

  1. Автори статей повною мірою відповідальні за зміст статті, достовірність матеріалу, дотримання законодавства про авторські та суміжні права, точність викладених даних, якість фактичного матеріалу (цитати, власні назви, формули, статистичні дані тощо), правильність і коректність цитувань, посилань і перекладу.
  2. Текст статті має бути оригінальною розробкою автора або авторського колективу, яка не була опублікована раніше в жодному іншому виданні в нинішній або подібній до неї формі.
  3. Стаття має бути подана до друку лише в одне видавництво, щоб уникнути можливих конфліктів інтересів.
  4. Якщо співавторів кілька, вкажіть усіх, хто зробив вагомий внесок. Неприпустимо включати співавторів, які не брали участі в дослідженні.
  5. Праця не має містити матеріалів, які порушують авторські права інших дослідників (текст і графічні матеріали).
  6. Автори мають дотримувати принципів академічної доброчесності й несуть відповідальність за плагіат, зокрема за некоректне перефразування фрагментів праць без посилання на відповідне джерело.
  7. У разі виявлення істотних помилок або неточностей у статті на етапі її розгляду або після публікації автор повинен негайно повідомити про це редакцію журналу.