«Мистецтво поза політикою» як етична ілюзія: кінематографічна рефлексія І. Сабо

Автор(и)

  • М. І. Клопенко Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Україна https://orcid.org/0000-0003-3979-0604
  • М. Т. Братерська-Дронь Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Україна https://orcid.org/0000-0002-3364-9143

DOI:

https://doi.org/10.31516/2410-5325.091.11

Ключові слова:

аудіовізуальне мистецтво, фільми «морального занепокоєння», кіно Східної Європи, митець, режисер, актор, мораль, образ-характер

Анотація

Стаття присвячена аналізу особливостей кінематографічного зображення моральної відповідальності митця в умовах суспільно-політичних трансформацій на прикладі фільму «Мефісто» (1981) угорського режисера Іштвана Сабо. У процесі дослідження авторами було застосовано кінознавчий аналіз для розгляду ідейно-тематичних особливостей фільму, розвитку образу головного героя та виявлення його внутрішнього моральнісного конфлікту, зокрема в контексті концепції «морального занепокоєння». Зважаючи на недостатню увагу українського кінознавства до образу митця на екрані з морально-етичних позицій, особливий акцент автори роблять на критичному аналізі формули «мистецтво поза політикою» як ідеологічної ілюзії, що виправдовує моральну капітуляцію митця. Мистецтво, будучи включеним у соціально-політичні процеси, не може бути позбавленим морального виміру. Залежність митця від системи, компроміси з владою та внутрішні колізії совісті окреслюють спектр етичних дилем, притаманних творчій діяльності в політизованому середовищі. І. Сабо через образ головного героя розкриває небезпеку підміни свободи творчості зовнішнім успіхом і визнанням, що досягаються ціною моральної зради. У статті автори аналізують, як художні засоби кіно використовуються для виявлення внутрішнього конфлікту між естетичною місією та зовнішнім політичним тиском; показують, що етичний вибір митця не є приватною справою, а має суспільну значущість, особливо в контексті авторитарної влади; аргументують, що спроба відмежувати мистецтво від політики відкриває простір для маніпуляцій і моральної деградації. У цьому контексті фільм «Мефісто» цілком підпадає під визначення кіно «морального занепокоєння» і слугує важливим прикладом осмислення ролі митця як суб’єкта моральної відповідальності, а не лише як носія естетичних цінностей.

Біографії авторів

М. І. Клопенко, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого

аспірант, кафедра кінознавства, Інститут екранних мистецтв

М. Т. Братерська-Дронь, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого

професор, професор кафедри кінознавства, Інститут екранних мистецтв

Посилання

Braterska-Dron, M. (2009). Interpretation of the Corner Concepts of Moral Consciousness in Film Art. NPU named after M. P. Drahomanov. [In Ukrainian].

Braterska-Dron, M. (2019). The Concepts of Moral Consciousness (Conscience, Shame, Guilt, Repentance) in Works of Film Art. MIST: Mystetstvo, istoriia, suchasnist, teoriia, 15, 18–27. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mist_2019_15_5. [In Ukrainian].

Camus, A. (2019). The Stranger. Folio. [In Ukrainian].

Levchuk, L. (1978). In the Creative Laboratory of the Artist [monograph]. Mystetstvo. [In Ukrainian].

Onishchenko, O. I. (2001). Artistic Creativity in the Context of Humanitarian Knowledge [monograph]. Vyshcha Shkola. [In Ukrainian].

Onishchenko, O. I. (2008). Artistic Creativity: A Project of Non-Classical Aesthetics [monograph]. Nelson. [In Ukrainian].

Reka, K. V. (2012). The Moral Aspects of the Phenomenon of Fate: In the Context of A. Camus’s Philosophy. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Filosofiia. Politolohiia, 109, 33–37. http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_FP_2012_109_11. [In Ukrainian].

Silvashi, T. (2020). Odysseus’ Tree: Essays, Texts, Photos. Arthuss. [In Ukrainian].

Tatarkiewicz, W. (2001). The History of Six Ideas (V. Korniienko, Trans. from Polish). Yunivers. [In Ukrainian].

Khandohina, L. L. (2009). The Art of “Moral Provocations”. Kulturolohichna dumka, 1, 105–111. https://www.culturology.academy/wp-content/uploads/KD1_Handohina.pdf. [In Ukrainian].

Cook, D. (2016). History of Narrative Film (5th ed.). W. W. Norton & Company. [In English].

Lubelski, T. (2015). Historia kina polskiego 1895–2014. Universitas. [In Polish].

Maritain, J. (2024). The Responsibility of the Artist. Jacques Maritain Center, University of Notre Dame. https://maritain.nd.edu/assets/594326/jacques_maritain_the_responsibility_of_the_artist.pdf. [In English].

Mielczarek, R. (2008). Rzeczywistość w fazie liminalnej. “Kino moralnego niepokoju” jako forma międzypokoleniowego dramatu społecznego. Folia Sociologica, (33), 223–247. [In Polish].

Petrie, G. (1974). The Redemption of ’Political Cinema’: A Survey of Hungarian Films. Journal of European Studies, 4(3), 255–273. [In English].

Płusa, C. (2013). Literacka i filmowa refleksja nad totalitaryzmem na przykładzie powieści Klausa Manna Mefisto oraz jej adaptacji filmowej w reżyserii Istvána Szabó. Acta Neophilologica, 15(2), 165–176. https://czasopisma.uwm.edu.pl/index.php/an/article/view/925/793. [In Polish].

Seyler, S. (2015). Dylemat moralności w kontro-wersyjnej powieści Klausa Manna Mefisto i jej filmowej interpretacji. Kwartalnik Opolski, 2/3, 91–102. https://otpn.uni.opole.pl/wp-content/uploads/91_102_Seyler_2_3_2015.pdf. [In Polish].

Zwierzchowski, P. (2015). The reception of Hungarian cinema in Polish film criticism 1945–1989. In B. Zając, M. Pabiś-Orzeszyna, & M. Dondzik (Eds.), History of European cinema: Intercultural perspective (pp. 79–90). Wydawnictwo Uniwersy-tetu Łódzkiego. [In English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-25

Як цитувати

Клопенко, М. І., & Братерська-Дронь, М. Т. (2025). «Мистецтво поза політикою» як етична ілюзія: кінематографічна рефлексія І. Сабо. Культура України, (91), 98–110. https://doi.org/10.31516/2410-5325.091.11

Номер

Розділ

Мистецтвознавство