Вплив маєткового театру С. Потоцького на формування культурного простору Тульчина (кінець ХVІІІ – ХІХ і поч. ХХ ст.)
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.091.03Ключові слова:
культура, маєтковий театр, Тульчин, С. Потоцький, мистецтво, традиції, польсько-українські взаємовпливи, фестивальАнотація
На основі аналізу попередніх публікацій з’ясовано роль і значення маєткового театру С. Потоцького в процесі формування театрального й культурного простору Тульчина в кінці ХVІІІ — ХІХ і поч. ХХ ст. Досліджено його історичну еволюцію, наголошено на активній участі сімейства Потоцьких у реалізації ідеї театру як соціокультурного конструкта в середовищі міста, акцентовано на впливові польської та європейської культури на розвиток українського театрального мистецтва й відображення його не тільки в діяльності маєткового театру графа Потоцького, але й Тульчинського міського театру, що діяв наприкінці ХІХ і поч. ХХ ст., Тульчинського аматорського театру (1922 р.), Тульчинського народного театру (1970 р.), Тульчинського фахового коледжу культури, заснованого в 30-ті рр. ХХ ст., а також організації міжнародного фестивалю оперної музики “OperaFest Tulchyn”, який щорічно проводиться на території палацу Потоцьких із 2017 р. Отже, ідея театру Потоцьких, якщо й була спочатку продовженням традиції «батьківських домів» одних з найбагатших магнатів Речі Посполитої, однак у подальшому стала феноменом, який не тільки привніс елементи європейського театрального досвіду в культурне середовище Тульчина, але й розпочав це середовище формувати.
Посилання
Antonovych, V. (Comp.) (1871). An Essay on the State of the Orthodox Church in Southwestern Russia Based on Documents (1650–1798). V universitetskoj tipografii. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000026192. [In Russian].
Antoshko, M. (2018). Theatrical life in the Podillia region in the late XIX and early XX centuries. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 3, 236–241. https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147414 [In Ukrainian].
Volosatykh, O. (2011). Musical and theatrical culture of Podillia in the first half of the XIX century. From the history of musical and dramatic theater, 103–114. http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/436 [In Ukrainian].
Harbuziuk, M. (2018). The image of Ukraine in Polish theatrical discourse of the XIX century: strategies and forms of representation [monograph]. Prostir-M. [In Ukrainian].
Kushka, N. (2020). Musical Vinnytsia. Tovarystvo z obmezhenoiu vidpovidalnistiu “Vinnytska miska drukarnia”. [In Ukrainian].
Lobko, O. (2008). The evolution of the Potocki family estate (Pylava coat of arms) in Right-Bank Ukraine. Dukh i litera, 20, 13–46. https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/4859 [In Ukrainian].
Pylypchuk, R. (2019). History of Ukrainian Theater (from its origins to the end of the 19th century). (O. Klekovkin, For.). Naukovo-vyrobnyche pidpryiemstvo “Vydavnytstvo «Naukova dumka» Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy”; Vydavnytstvo Lvivskoho natsionalnoho universytetu im. I. Franka. [In Ukrainian].
Chubina, T. (2010). The Potocki Palace in Tulchyn as a Center of Cultural and Artistic Life. Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly, ser.: Istoriia, 140(127), 149–157. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdui_2010_140_127_29 [In Ukrainian].
Chubina, T. D. (2008). The Potocki Theatre in Tulchyn: Milestones. Naukovi pratsi Mykolaivskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu im. Petra Mohyly kompleksu “Kyievo-Mohylianska akademiia”. Ser.: Istorychni nauky, 83(70), 123–130. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdui_2008_83_70_25 [In Ukrainian].
Czartkowski, A. (1925). Pan na Tulczynie. Wspomnienia o Stanisławie-Szczęsnym Potockim, jego rodzinie i dworze. Nakł. Wydawnictwa Polskiego. [In Polish].
Gubal, A. (2023). National theater in the aspect of M. D. Leontovych’s pedagogical activity in Tulchyn. ScienceRise: Pedagogical Education, 6(57), 4–12. http://doi.org/10.15587/2519-4984.2023.295546 [In English].
Naruszewicz, А. (1787). Dyaryusz Podrozy Nayiaśnieyszego Stanisława Augusta Krola Polskiego Na Ukrainę I Bytnosci W Krakowie Aż Do Powrotu Do Warszawy Dnia. 22 lipca roku. W Drukarni P. Dufour. [In Polish].
Niemcewicz, J. (1858). Poоze historyczne po ziemiach polskich miеdzy rokiem 1811 a 1828 odbyte. A. Francke. [In Polish].
Sobol, R. (1966). Z dziejów teatru Potockich w Tulczynie. Pamiętnik Teatralny, z. 1–4, 189–222. [In Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
