Регіональні діалекти в культурному житті Німеччини
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.064.03Ключові слова:
відродження діалектів, культурне життя, народний театр, народний спів, регіональна ідентичність, індивідуальна ідентичність, літературна моваАнотація
Актуальність. Становлення та розвиток більшості національних держав у Європі супроводжувалися звуженням сфер функціонування регіональних діалектів. Своєрідною реакцією на нівелювання місцевих мовних та культурних особливостей стала нинішня хвиля «діалектного відродження», насамперед у Німеччині. Цілком актуальним у цьому контексті є інтерес дослідників до популярного нині використання діалектів у театральному та музичному житті ФРН та можливого впливу цього явища на соціолінгвістичну ситуацію в країні.
Мета статті — здійснити критичний аналіз сучасних поглядів на соціолінгвістичні, культурологічні та етнопсихологічні аспекти «діалектного відродження» в Німеччині.
Методологія. У розвідці застосовано методи компаративного аналізу, узагальнення та систематизації.
Результати. Дослідження німецького досвіду засвідчило, що використання діалектів у культурному житті (театр, музика, телебачення) надає місцевим говіркам реальну можливість вийти за межі побутового спілкування і навіть за межі свого регіону. Виявлено, що діалект у лінгвістичному арсеналі актора чи співака найчастіше виступає в ролі маркера його колективної регіо-нальної ідентичності і має символічну цінність. Чималу роль у виборі мови для сцени відіграє майже архетипний мотив «мовної ностальгії». Водночас діалект у репертуарі артиста використовується (свідомо чи підсвідомо) як інструмент індивідуального мистецького самовизначення. Аналіз німецькомовних джерел свідчить про те, що найкращим способом для діалекту здобути популярність серед молодих людей є адаптація традиційної народної музики до їхніх смаків і потреб. З цього приводу дослідники висловлюють обережний оптимізм щодо перспектив використання німецьких діалектів, принаймні в розмовній формі. Відзначено, що наявність місцевих діалектів у культурному житті не надає жодних підстав для розвитку «культурного сепаратизму» і не загрожує національній єдності.
Новизна. Уперше пропонується огляд друкованих і електронних публікацій стосовно мотивації, форм і перспектив використання регіональних діалектів Німеччини в культурному житті країни.
Практичне значення. Матеріали і висновки дослідження можуть бути використані у викладанні соціолінгвістичних та культурологічних дисциплін, а також під час оцінювання перспектив ужитку діалектів української мови в театральному та музичному мистецтві.
Посилання
Dialekt in der Gesellschaft — Baden-Württemberg. (2016, 20. Oktober). Retrieved from https://www.baden wuerttemberg.de/.../161020_Kretschmann_Vortrag_Dialekt_in_der_Gesellschaft.pdf. [In German].
Dialekt & Musik (2017). Retrieved from udi.germanistik.uni-wuerzburg.de/.../Lehrerhandreichung_Über-jedes-Bacherl-geht-a-Brückerl.pdf [In German].
Dialekte: Mundart muss Privatsache bleiben. (2010). WELT, 20. Juni 2010. Retrieved from https://www.welt.de › Debatte › Kommentare. [In German].
Hanke, K. (2010). Dialekte in der deutschen Kulturszene — Goethe-Institut. Retrieved from www.goethe.de/ins/gb/lp/prj/mtg/.../de6250720.htm. [In German].
Hofsähs, U. (2015). Sprachforschung: Der Dialekt stirbt aus — außer in Köln. WELT, 20. Mai 2015. Retrieved from www.welt.de/.../Der-Dialekt-stirbt-aus-ausser-in-Koeln.html. [In German].
Grijp, L.P. (2007) Singing in Dutch Dialects: Language Choice in Music and the Dialect Renaissance. In P. Margry, & H. Roodenburg (Eds.). Reframing Dutch Culture. Between Otherness and Authenticity (pp. 225–243). Aldershot: Ashgate. [In English].
Mattheier, K. J. (1997). Dialektverfall und/oder Dialektrenaissance? Varietäten des Deutsches: Regional- und Umgangssprachen. Retrieved from https://www.degruyter.com/viewbooktoc/product/13374. [In German].
“Mir san mir“ (Wir sind wir) — das Comeback der deutschen Dialekte. (2011). Retrieved from https://www.alumniportal-deutschland.org/deutschland/.../das-comeback-der-deutschen-dialekte/- 2011. [In German].
Stokes, M. (1997). Ethnicity, Identity and Music: The Musical Construction of Place. Oxford, Berg Publishers. [In English].
Stolz, M. (2008). Sprache: die neue Dialektik. Zeit online, 18. Juni 2008. Retrieved from https://www.zeit.de › gesellschaft. [in German].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.