Архаїчний синдром та неоміфологія в сучасних фестивальних практиках українського прикордоння в дельті Дунаю
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.093.08Ключові слова:
архаїчний синдром, неоміфологія, кукери, фестивальні практики, міфологічна свідомість, посткомуністична ідентичність, Буджак, культурне відродженняАнотація
У статті розглядаються архаїчний синдром та неоміфологія в сучасних фестивальних практиках Буджацького регіону (південь Одеси, Україна) — багатоетнічного прикордонного краю, історично та культурно пов’язаного з Болгарією, Молдовою й Румунією. Дослідження зосереджується на виставах кукерів, зокрема на орлівському ритуалі «Мошул» та жіночому кукерському шоу в Баннівці, аналізуючи, як давні ритуали трансформуються в публічні фестивальні події. Ці практики зберігають міфологічні функції, такі як очищення, родючість та вигнання зла, водночас переформатуючи соціальні ролі, зокрема гендерні. Відродження архаїчних ритуалів інтерпретується як компенсаційний механізм творення ідентичності в посткомуністичному контексті, що є реакцією на крах радянських ідеологій і пошук онтологічної стабільності. Перформативна реінтерпретація виявляє напруження між ритуальною автентичністю та інсценованою традицією, відкриваючи простір для осмислення того, як у прикордонних регіонах переосмислюються культурна пам’ять та ідентичність.
Посилання
Assmann, A. (2012). Spaces of Memory: Forms and Transformations of Cultural Memory. Nika-Center. [In Ukrainian].
Ivanov, M. (2018). Cultural Activities of the St. Sophia Bulgarian Community in Izmail. In T. S. Shevchuk (Ed.), The Cultural Space of the Bessarabian Bulgarians (pp. 8–11). Irbis. [In Ukrainian].
Savchenko, A. A. (2012). The Archaization of Postmodern Culture and the Formation of the Foundations of a New Worldview. Culture of Ukraine, (36), 50–58. [In Ukrainian].
Todorov, N. (1991). Bulgarians Must Unite in the Struggle for Ukraine’s Sovereignty: Speech by Nikolay Todorov, Member of the Council of the Cyril and Methodius Society, at the 1st Congress of Bulgarians in the USSR on May 19, 1991. 999: Bolhradsky Vestnik, 7(13), 2. [In Russian].
Bhabha, H. K. (1994). The Location of Culture. Routledge. [In English].
Campbell, J. (1949). The hero with a thousand faces. Princeton University Press. [In English].
Eliade, M. (1963). Myth and Reality. Harper Torchbooks. [In English].
Frazer, J. G. (1922). The golden bough: A study in magic and religion. Macmillan. [In English].
Ingold, T. (1993). The Temporality of the Landscape. World Archaeology, 25(2), 152–174. https://doi.org/10.1080/00438243.1993.9980235. [In English].
Jung, C. G. (1980). The Archetypes and the Collective Unconscious. In H. Read, M. Fordham, & G. Adler (Eds), Collected Works of C. G. Jung (Vol. 9, Part 1). Princeton University Press. [In English].
Kichuk, Ya., & Shevchuk, T. (2020). Public Movement of the National Minorities in Budzhak Poliethnic Society as a Factor of Intercultural Interaction (Period of Independent Ukraine). Danubius, XXXVIII, Supplement, 221–237. [In English].
Nora, P. (1989). Between Memory and History: Les Lieux de mémoire. Representations, 26, 7–24. https://doi.org/10.2307/2928520. [In English].
Schechner, R. (2004) Performance theory. Routledge. [In English].
Shynkaruk, V., Salata, G., & Danilova, T. (2018). Myth as a phenomenon of culture. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, (4), 17–22. http://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.152938. [In English].
Turner, V. (1969) The Ritual Process: Structure and Anti-Structure. Aldine Publishing Co. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
