Резильєнтність соціуму через призму менторства моральних авторитетів

Автор(и)

  • Г. В. Афенченко Харківська державна академія культури, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-7248-2315
  • Н. В. Шумлянська Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-2771-3994

DOI:

https://doi.org/10.31516/2410-5325.093.06

Ключові слова:

соціальна резильєнтність, катастрофічна подія, масова комунікація, інформація про подію, моральний авторитет, менторство

Анотація

У статті досліджуються механізми формування соціальної резильєнтності в умовах прискорення змін та катастрофічних подій. Проводиться аналіз того, як масова комунікація впливає на суспільну свідомість і процес подолання, відновлення й збереження стійкості. Розроблено класифікацію реакцій індивідів на травмуючу інформацію. Виокремлено два типи реакції: пасивна позиція «пересічного громадянина», котрий прагне збереження звичного укладу, і проактивна позиція «лідера дії», орієнтованого на пошук інноваційних шляхів адаптації. Особлива увага приділяється ролі менторства моральних авторитетів у суспільстві. Обґрунтовано те, що саме їхня комунікація є ключовим фактором відновлення соціальної цілісності, яка забезпечує суспільству нові «вузла кристалізації». Наголошується: колективна резильєнтність формується в результаті визнання травми, відновлення довіри та масштабування позитивних соціальних практик.

Біографії авторів

Г. В. Афенченко, Харківська державна академія культури, м. Харків

кандидат соціологічних наук

Н. В. Шумлянська, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, м. Харків

начальник відділу з організації та проведення студентських олімпіад, конкурсів різного спрямування і рівня

Посилання

Havel, V. (2011, December 22). The power of the powerless: How to defeat a post-totalitarian state. Istorychna pravda. https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/12/22/66096/. [In Ukrainian].

Libanova, E. M. (Ed.). (2025). Institutional support for the resilience of Ukraine’s economy. FOP Liburkina L. M. [In Ukrainian].

Mandela, N. (2014). Long walk to freedom (V. Starko, Trans.). Nash Format. [In Ukrainian].

Alvarez, A. J., & Farinde-Wu, A. (2022). Advancing a holistic trauma framework for collective healing from colonial abuses. AERA Open, 8(1), 1–15. https://doi.org/10.1177/23328584221083973. [In English].

Cyrulnik, B. (2009). Resilience: How your inner strength can set you free from the past. Penguin UK. [In English].

EM-DAT. (n.d.). Glossary. https://doc.emdat.be/docs/data-structure-and-content/glossary/. [In English].

Gunawan, L. (2024). Collaborative preaching for collective trauma healing: A model from Indonesia. Religions, 15(9), 1070. https://doi.org/10.3390/rel15091070. [In English].

Lushchak, O., Velykodna, M., Bolman, S., Strilbytska, O., Berezovskyi, V., & Storey, K. B. (2024). Prevalence of stress, anxiety, and symptoms of post-traumatic stress disorder among Ukrainians after the first year of Russian invasion: A nationwide cross-sectional study. The Lancet Regional Health — Europe, 36, 100773. https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2023.100773. [In English].

Merton, R. K. (1938). Social structure and anomie. American Sociological Review, 3(5), 672–682. [In English].

North, D. C. (1990). Institutions, institutional change and economic performance. Cambridge University Press. [In English].

Putnam, R. D. (2000). Bowling alone: The collapse and revival of American community. Simon & Schuster. [In English].

Sztompka, P. (2000). Cultural trauma: The other face of social change. European Journal of Social Theory, 3(4), 449–466. https://doi.org/10.1177/136843100003004004. [In English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Як цитувати

Афенченко, Г., & Шумлянська, Н. (2026). Резильєнтність соціуму через призму менторства моральних авторитетів. Культура України, (93), 58–64. https://doi.org/10.31516/2410-5325.093.06

Номер

№ 93 (2026)

Розділ

Культурологія

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.

Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.