Цивільне населення у воєнному кінематографі: стратегії виживання та адаптації
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.092.11Ключові слова:
цивільне населення, воєнний кінематограф, стратегії виживання, адаптація, образ, колективна пам’ятьАнотація
У статті досліджено художні особливості зображення цивільного населення у воєнному кінематографі, розглянуто відтворення стратегій виживання й адаптації під час бойових конфліктів. Основуючись на прикладах фільмів, створених у період з 1918 по 2025 рік, виокремлено ключові типи образів мирних жителів, що можуть становити як мовчазну масу, яка не бере зброї до рук, так і особистостей, котрі намагаються вплинути на воєнно-політичну ситуацію, обравши для себе одну зі сторін конфлікту в ролі союзника або благодійника. Проаналізовано кінофільми на предмет еволюційних змін в особливостях демонстрації образів мирних жителів — від спрощених поглядів до багатошарових інтерпретацій досвіду. Виявлено наративні інструменти, що передають фізичні (тактики втечі, засоби маскування), психологічні (подолання наслідків травми) та соціальні (взаємодія з провладними структурами) механізми виживання цивільного населення.
Посилання
Bennesved, P., & Sylvest, C. (2022). Embedding preparedness, assigning responsibility: The role of film in sociotechnical imaginaries of civil defense. In M. Cronqvist, R. Farbøl, C. Sylvest (Eds.). Cold War Civil Defense in Western Europe (рр. 103–128). Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-84281-9_5. [In English].
Burns, T. L. (2001). Cinematic translation: The case of war films. Cadernos de Tradução, 1(7), 53–65. https://doi.org/10.5007/5744; https://www.researchgate.net/publication/307792317_Cinematic_Translation_the_case_of_War_Films. [In English].
Close, J. (2017). The image of Shell Shock: Psychological trauma, masculinity, and the Great War in British and American cinema [Unpublished master’s thesis, University of Birmingham]. University of Birmingham. [In English].
Ender, M. G. (2005). Military brats: Film representations of children from military families. Armed Forces & Society, 32(1), 24–43. https://doi.org/10.1177/0095327X05277887. [In English].
Oakes, G., & Grossman, A. (1992). Managing nuclear terror: The genesis of American civil defense strategy. International Journal of Politics, Culture, and Society, 5(3), 361–403. https://doi.org/10.1007/BF01423899. [In English].
Pesce, S. (2009). Film and war imaginary. The Hollywood combat and cultural memory of World War II. In E. Lamberti & V. Fortunati (Еds.), Memories and representations of war in Europe. The case of WW1 and WW2 (pp. 223–234). Rodopi / Brill. [In English].
Pötzsch, H. (2013). Ubiquitous absence: Character engagement in the contemporary war film. Nordicom Review, 34(1), 125–144. https://doi.org/10.2478/nor-2013-0047. [In English].
Radošinská, J. (2020) War with a thousand faces: “Militainment” in American war films. In Megatrendy a media: Megatrends and Media 2020: On the Edge (Conference) (Smolenice, Slovakia) (pp. 94–109). [In English].
Rajendran, S., & Baghavandoss, E. P. (2024). Rising notability of post-apocalyptic narratives in topical Hollywood movies. Revista De Gestão Social E Ambiental — RGSA, 18(1), 1–12. https://doi.org/10.24857/rgsa.v18n1-092. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
