Тренди доповненої реальності в глобалізованому художньому просторі

Автор(и)

  • В. А. Бзенко Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-3439-7590
  • К. М. Касьяненко Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро, Україна https://orcid.org/0000-0002-4602-314X
  • М. П. Цой Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4353-733X

DOI:

https://doi.org/10.31516/2410-5325.092.03

Ключові слова:

доповнена реальність, сучасне мистецтво, глобалізація, інновації, взаємодія, художні практики, візуальні медіа, культурний контекст, естетика

Анотація

У результатах дослідження трендів доповненої реальності (далі — ДР) у глобалізованому художньому просторі було виконано кілька ключових етапів. Вивчено, як ДР змінює традиційні форми художнього вираження, що зумовлює появу нових жанрів і форматів, як-от «живі» картини, віртуальні скульптури та інтерактивні мистецькі твори. Ці інновації розмивають межі між фізичним і цифровим світом, змінюючи досвід відвідування музеїв та галерей. Розглянуто, як ДР створює нові можливості для залучення аудиторії та формує нові комунікаційні зв’язки. Досліджено емоційні й соціальні ефекти, які виникають у процесі взаємодії з імерсивними проєктами, зокрема такими, як «Мета-Фізичний Часо-Простір» Оксани Чепелик. Ці проєкти демонструють здатність ДР візуалізувати складні концепції, дозволяючи глядачам зануритися в нові реальності. Проаналізовано питання авторства, автентичності та сприйняття реальності в контексті застосування ДР. З’ясовано, що традиційне сприйняття митця як єдиного творця зазнає змін через інтерактивність і колективне авторство, що ставить під сумнів традиційні уявлення про авторство в мистецтві. Таким чином, дослідження виявило значний вплив ДР на сучасне мистецтво та його сприйняття.

Біографії авторів

В. А. Бзенко, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ

доктор філософії, старший викладач кафедри режисури естради і шоу, факультет театру, кіно та естради

К. М. Касьяненко, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро

кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри образотворчого мистецтва і дизайну, факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства

М. П. Цой, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, м. Київ

кандидат технічних наук, доцент

Посилання

Arefiev, V. O. (2022). Digital art: at the intersection of technology and creativity. Hraal nauky, (18–19), 417–419. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.26.08.2022.68. [In Ukrainian].

Volynets, V. O. (2021). Integration of virtual and augmented reality into art. Kultura i suchasnist, (1), 9–16. https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2021.238532. [In Ukrainian].

Klivak, V. S. (2022). Contemporary art in virtual and augmented reality. Ukrainskyi mystetstvoznavchyi dyskurs, (2), 20–26. https://doi.org/10.32782/uad.2022.2.3. [In Ukrainian].

Kotkova, L. I. (2025). Historical heritage as the foundation of the future: cultural and educational dimensions. In L. I. Tkachenko, V. M. Shulga (Comps.), Materials of the VI All-Ukrainian Interdisciplinary Scientific and Practical Online Conference “Ukrainian Society in the Prospects of Development: Historical, Socio-Political, Educational and Pedagogical Aspects” within the framework of the XVI International Exhibition “Modern Educational Institutions–2025” (March 26–31, 2025, within the framework of the XVI International Exhibition “Modern Educational Institutions–2025”), (pp. 106–113). https://surl.lu/yfxogo. [In Ukrainian].

Krutova, O. (2024). Analytical review of the impact of augmented reality on the structure of graphic design in Ukrainian and foreign projects. HUDPROM, 26(2), 59–65. https://doi.org/10.61993/2786-7285.2024.02.03. [In Ukrainian].

Mironova, T. V. (2021). Virtual and augmented reality in the work of Ukrainian artists. Art and Design, (2), 141–151. https://doi.org/10.30857/2617-0272.2021.2.13. [In Ukrainian].

Novikov, M. (2023). The use of augmented reality technology in the work of “Adrien M. and Claire B.”. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 2(65), 83–88. https://doi.org/10.24919/2308-4863/65-2-10. [In Ukrainian].

Pylypchuk, O. (2025). Research on art objects in terms of innovative and technological integration into modern interior space. Visnyk KNUKiM. Seriia “Mystetstvoznavstvo”, (52), 197–206. https://doi.org/10.31866/2410-1176.52.2025.334145. [In Ukrainian].

Potrashkov, L. V., & Pazyura, K. S. (2024). Methodology for selecting augmented reality characteristics for websites dedicated to fine arts. Naukovi zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Tekhnichni nauky, 2(6), 181–185. https://doi.org/10.32782/2663-5941/2024.6.2/25. [In Ukrainian].

Protas, M. (2022). Global art as the aesthetics of historicism. Grail of Science, (12–13), 726–735. https://doi.org /10.36074/grail-of-science.29.04.2022.132. [In Ukrainian].

Sovgyra, T., Kuznetsova, V., & Shmegelska, Yu. (2024). Virtual and augmented reality in stage practices: a comprehensive study of technological experience. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu kultury i mystetstv. Seriia: Stsenichne mystetstvo, 7(2), 181–190. https://doi.org/10.31866/2616-759x.7.2.2024.314160. [In Ukrainian].

Chepelyk, O. (2021). Immersive environments, VR, AR in contemporary Ukrainian art of recent years. Suchasne mystetstvo, (17), 23–40. https://doi.org/10.31500/2309-8813.17.2021.248423. [In Ukrainian].

Shcherbakov, S. (2025). The evolution of sculpture: from traditional materials to digital technologies. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, (1), 276–281. https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2025.327978. [In Ukrainian].

Shcherbakov, S., & Revenok, N. (2023). The influence of augmented reality technologies on the organization of exhibition space for sculptures. Ukrainska akademiia mystetstv, (34), 200–206. https://doi.org/10.32782/2411-3034-2023-34-26. [In Ukrainian].

Bhatia, A., Hornbæk, K., & Seifi, H. (2024). Augmenting the feel of real objects: An analysis of haptic augmented reality. International Journal of Human-Computer Studies, 185, 103244. https://doi.org/10.1016/j.ijhcs.2024.103244. [In English].

Cahyaningrum, Y., Harsakya, C. S., & Septianingrum, S. P. (2024). Analysis of the role of augmented reality in bringing works of art to digital spaces. Journal of Intelligent Systems and Information Technology, 1(2), 66–73. https://doi.org/10.61971/jisit.v1i2.77. [In English].

Guzmán, D. H., Muñoz, P. C., & Duarte, N. R. (2024). Augmented reality for civic education within makerspace museums. Procedia Computer Science, 231, 184–189. https://doi.org/10.1016/j.procs.2023.12.191. [In English].

Li, Y. (2020). Art and Technology Exhibition under the Context of Artificial Intelligence. IFAC-PapersOnLine, 53(5), 103–105. https://doi.org/10.1016/j.ifacol.2021.04.087. [In English].

Radu, I., Huang, X., Kestin, G., & Schneider, B. (2023). How augmented reality influences student learning and inquiry styles: A study of 1-1 physics remote AR tutoring. Computers Education: X Reality, 2, 100011. https://doi.org /10.1016/j.cexr.2023.100011. [In English].

Young, T., & Marshall, M. T. (2023). An investigation of the use of augmented reality in public art. Multimodal Technologies and Interaction, 7(9), 89. https://doi.org/10.3390/mti7090089. [In English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-23

Як цитувати

Бзенко, В. А., Касьяненко, К. М., & Цой, М. (2026). Тренди доповненої реальності в глобалізованому художньому просторі. Культура України, (92), 30–39. https://doi.org/10.31516/2410-5325.092.03

Номер

№ 92 (2026)

Розділ

Культурологія

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.

Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.