Кінорепрезентації стратегій виживання в збройних конфліктах: друга половина XX — початок XXI століття
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.091.14Ключові слова:
аудіовізуальне мистецтво, військовий кінематограф др. пол. ХХ ст. — поч. ХХІ ст., кінематографічні репрезентації, стратегії виживанняАнотація
У статті розглядається кінематограф (художні фільми та серіали). Мета статті полягає в з’ясуванні основних підходів до репрезентації стратегій виживання в кінопродукції другої половини ХХ — початку ХХІ ст., присвяченій збройним конфліктам. Джерельна база складається з англомовних зарубіжних праць, що стосуються теорії кіно та досліджень на військову тематику. У статті зображено різноманітні стратегії виживання персонажів (від військовослужбовців елітних спецпідрозділів до підлітків без реальних навичок самооборони) в умовах як активних бойових дій, так і демобілізаційного та повоєнного побуту. Визначено ключові способи показу адаптації до екстремальних умов і психологічних травм через товариську взаємодію, наставництво, одноосібну моральну стійкість. Проаналізовано художні образи, створені на основі реальних особистостей та гіпотетичних уявлень.
Посилання
Andreescu, F. C. (2016). War, trauma and the militarized body. Subjectivity, 9(2), 205–223. https://doi.org/10.1057/sub.2016.2. [In English].
Binns, D. (2013). Myth and nostalgia in cinematic representations of World War II. In The London Film & Media Reader. (pp. 249–256). https://doi.org/10.13140/RG.2.1.1770.4800. [In English].
Burns, T. L. (2001). Cinematic translation: The case of war films. Cadernos de Tradução, 1(7), 53–65. https://doi.org/10.5007/5744. [In English].
Close, J. (2017). The image of Shell Shock: Psychological trauma, masculinity, and the Great War in British and American cinema [Unpublished master’s thesis, University of Birmingham]. University of Birmingham. [In English].
Hamer, P. (2018). Survival strategies during the war in Sarajevo, Bosnia-Herzegovina presented in the film Nafaka [Conference paper]. Retrieved from https://www.academia.edu/36705130/Survival_strategies_during_the_war_in_Sarajevo_Bosnia_Herzegovina_presented_in_the_film_Nafaka. [In English].
Kiliçarslan, C. (2009). The masculinist ideology and war-combat films: Reassertion of masculinity in Hollywood. Hacettepe University Journal of Faculty of Letters, 26(1), 101–120. [In English].
Maseda, R., & Dulin, P. L. (2012). From weaklings to wounded warriors: The changing portrayal of war-related post traumatic stress disorder in American cinema. 49th Parallel, 30. https://49thparalleljournal.org/wp-content/uploads/2014/07/3-masedadulin-from-weaklings.pdf. [In English].
Millif, A. (2023). Making sense, making choices: How civilians choose survival strategies during violence. American Political Science Review, 118(3), 1–19. https://doi.org/10.1017/s0003055423001259. [In English].
Piepergerdes, B. J. (2007). Re-Envisioning the nation: Film neorealism and the postwar italian condition. ACME, 6(2), 231–257. https://doi.org/10.14288/acme.v6i2.776. [In English].
Stifflemire, B. S. (2017). Visions of after the end | A history and theory of the post-apocalyptic genre in literature and film [Doctoral thesis, The University of Alabama]. The University of Alabama http://pqdtopen.proquest.com/#viewpdf?dispub=10635886. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
