Сюжетно-тематичні тенденції японської документальної фотографії другої половини 1940–1960-х рр.
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.090.12Ключові слова:
документальна фотографія, масова культура, повоєнна фотографія, сюжетно-тематичні тенденції, японська фотографія, японські митці XX століття, українська фотографія, харківська школа фотографіїАнотація
На основі аналізу архівних матеріалів “Tokyo Photographic Art Museum”, виявлено та систематизовано сюжетно-тематичні домінанти жанру документальної фотографії Японії періоду другої половини 1940–1960-х рр. Актуальність дослідження зумовлена потребою осмислення фотографічної спадщини Японії цієї доби задля розвитку засад сучасного фотомистецтва. Аналіз документального жанру дозволяє реконструювати формування нової візуальної мови японської фотографії в післявоєнний період. У результаті виокремлено 12 домінантних сюжетно- тематичних напрямів, основи яких були закладені в другій половині 1940-х рр., простежено їхні еволюцію та спадкоємність у межах 1950–1960-х рр., зокрема виявлено їх відлуння в межах харківської школи фотографії періоду 1980–1990-х рр. Висновано, що документальний жанр відіграв визначальну роль у становленні повоєнної японської фотографії та має значний вплив на соціокультурні зміни Японії другої половини XX ст.
Посилання
Cole, E. (2015). Towards a new way of seeing: finding reality in postwar Japanese photography, 1945–1970. [Master’s thesis, University of Oregon]. https://hdl.handle.net/1794/19275. [In English].
Gordon, A. (2003). A modern history of Japan: From Tokugawa times to the present (1st ed., 2002). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780195110609.001.0001. [In English].
Iwata, M. (2021). What is the problem of homelessness in Japan? conceptualization, research, and policy response. International Journal on Homelessness, 1(1), 98–124. https://doi.org/10.5206/ijoh.2021.1.13629. [In English].
Kapur, N. (2018). Japan at the crossroads: conflict and compromise after Anpo. Harvard University Press. http://dx.doi.org/10.4159/9780674988507. [In English].
Kotaro, I. (2003). The evolution of postwar photography. In A. W. Tucker (Ed.), The History of Japanese Photography (pp. 208–225). Yale University Press. https://archive.org/details/historyofjapanes0000unse_n9t5. [In English].
Kovner, S. (2009). Base cultures: sex workers and servicemen in occupied Japan. The Journal of Asian Studies, 68(3), 777–804. https://www.jstor.org/stable/20619795. [In English].
Liu, Y., & Liu, Y. (2022). The influence of Japanese industry towards Economy Miracle. Highlights in Business, Economics and Management, 4, 404–411. https://doi.org/10.54097/hbem.v4i.3534. [In English].
Manko, I. (2014). Kharkiv school of fine art photography. Journal on Images and Culture, 1(7). https://vjic.org/vjic2/?page_id=3352#fnref-3352-9. [In English].
Marr, M. (2004). Japan. In D. Levinson (Ed.), Encyclopedia of Homelessness (pp. 325–328). SAGE Publications. https://doi.org/10.4135/9781412952569.n90 [In English].
McCormick, K. M. (2022). Inventing a photographic past for Japan: from A Century of Japanese Photography (1968) to the construction of the Tokyo Metropolitan Museum of Photography. History of Photography, 46(4), 243–265. https://doi.org/10.1080/03087298.2022.2249317. [In English].
Mustard, M. J. (2018). Atlas novus: Kawada Kikuji’s Chizu (The Map) and postwar Japanese photography [PhD thesis, Columbia University]. https://doi.org/10.7916/d8cg16m6. [In English].
Oguma, E. (2015). Japan’s 1968: a collective reaction to rapid economic growth in an age of turmoil. Cambridge University Press; The Asia-Pacific Journal: Japan Focus, 13(12), 1–10. https://doi.org/10.1017/S1557466015017441. [In English].
Pernice, R. (2006). The transformation of Tokyo during the 1950s and early 1960s projects between city planning and urban utopia. Journal of Asian Architecture and Building Engineering, 5(2), 253–260. https://doi.org/10.3130/jaabe.5.253. [In English].
Smith, K. (2023). Street photography in postwar Japan: the Work of Daidō Moriyama. Scholarly Horizons: University of Minnesota, Morris Undergraduate Journal, 10(1), 1–7. https://doi.org/10.61366/2576-2176.1124. [In English].
Takemae, E. (2002). Inside GHQ: The Allied occupation of Japan and its legacy (R. Ricketts & S. Swann, Trans.). Continuum International Publishing Group. https://archive.org/details/insideghqalliedo00/mode/2up. [In English].
Tamanoi, M. A. (2020). The origins and plight of sensō koji (war orphans) in postwar Japan. Asia-Pacific Journal, 18(3), 1–14. https://doi.org/10.1017/s155746602002985x. [In English].
Wang, X. (2024). Shomei Tomatsu: the deep connection between life and creation and the development of postwar Japanese photography and photographers. Open Access Library Journal, 11(10), 1–7. https://doi.org/10.4236/oalib.1112287. [In English].
Yamagata-Montoya, A. (2016). Normalizing the Japanese child: imagined childhood in institutional photographs since the Second World War. [Doctoral thesis, University of the West of England]. https://uwe-repository.worktribe.com/output/883300. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
