Туризм як соціально-культурний інститут
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.078.05Ключові слова:
туризм, соціальний інститут, інституалізація туризму, соціально-культурний інститут туризму, суспільствоАнотація
Розглянуто туризм як сучасний соціально-культурний інститут універсального спрямування. Актуальність теми дослідження визначена потребою системного аналізу проблем інституціоналізації туризму та його впливу на соціальні процеси в суспільстві. Розглянуто як традиційні, так і сучасні підходи до розуміння сутності поняття соціального інституту. Дослідження туризму як соціально-культурного інституту, виконане на засадах нового підходу до сутності соціальних інститутів, доводить, що ця сфера є специфічною галуззю соціальної інституціоналізації. Соціальний інститут туризму характеризується наявністю мети діяльності, функціями, набором соціальних позицій та ролей, типових саме для цього соціального інституту, покликаного задовольняти суспільні, групові та особисті потреби. Як соціальний інститут, туризм характеризується своєю долученістю практично до всіх сфер сучасного суспільства: культура, економіка, політика, мораль, ідеологія тощо і сприяє перетворенню суспільної системи в соціальний організм, що динамічно розвивається.
Посилання
Aureli, S. & Del Baldo, M. (2019) Performance measurement in the networked context of convention and visitors bureaus (CVBs). Annals of Tourism Research, 75, 92–105. https://doi.org/10.1016/j [Іn English].
Bozhko, L. D. (2017). Tourism as a sociocultural phenomenon: history and modernity (mid-XIX — early XXI centuries): monograph. Lider. [Іn Ukrainian].
Bukharina, L. M. (2008). Institutional foundations of state policy in the field of tourist services. Ekonomika ta derzhava, 5, 84–88. [Іn Ukrainian].
Durkheim, Е. (1995). Sociology. Its subject, method, purpose. http://www.philsci.univ.kiev.ua. [Іn Ukrainian].
Dychkovskyi, S. I. (2020). Institutionalization of tourism in the conditions of global sociocultural processes. Kultura i suchasnist: almanakh. Issue 2, 17–27. [In Ukrainian].
Farzanegan, M. R., Gholipour, H. F., Feizi, M., Nunkoo, R., & Andargoli, A. E. (2020). International Tourism and Outbreak of Coronavirus (COVID-19): A cross-country analysis. Journal of Travel Research. https://doi.org/10.1177/0047287520931593 [Іn English].
Gallego, I., & Font, X. (2020). Changes in air passenger demand as a result of the COVID-19 crisis: Using Big Data to inform tourism policy. Journal of Sustainable Tourism, 1–20. https://doi.org/10.1080/09669582.2020.1773476 [Іn English].
García-Cabrera, A. M. & Durán-Herrera, J. J. (2014). Does the tourism industry co-evolve? Annals of Tourism Research, 47, 81–83. https://doi.org/10.1016/j.annals [Іn English].
Giddens, A. (1989). Sociology. Oxford. [Іn English].
Gomes, B. M. A.; Vargas-Sánchez, A. & Pessali, H. F. (2014). Interação Empresários-Setor Público no Turismo: uma análise institucional e neocorporativista na cidade de Huelva (Espanha). Revista Brasileira de Pesquisa em Turismo, 8 (3), 382–402. https://doi.org/10.7784/rbtur.v8i3.760 [Іn Spanish].
Hall, C. M., Scott, D., & Gössling, S. (2020). Pandemics, transformations and tourism: be careful what you wish for. Tourism Geographies, 1–22. https://doi.org/10.1080/14616688.2020.1759131 [Іn English].
Hao, F., Xiao, Q., & Chon, K. (2020). COVID-19 and China’s hotel industry: Impacts, a disaster management framework, and post-pandemic agenda. International Journal of Hospitality Management, 90, 102636. [Іn English].
Harbar, H. A. (2007). Formation and development of the socio-cultural institute of hospitality in Ukrainian tourism: the last third of the XIX century. — 1990 (based on material from the Mykolaiv region) [Thesis abstract for obtaining the scientific degree of Doctor of Historical Sciences: specialty 17.00.01, Kyiv National University of Culture and Arts]. [In Ukrainian].
Higgins-Desbiolles, F. (2020). Socialising tourism for social and ecological justice after COVID-19. Tourism Geographies, 1–14. https://doi.org/10.1080/14616688.2020.1757748 [Іn English].
Horskyi, S. V. (2008). The place of tourism in the process of social integration. Naukovi zapysky KUTEP: shchorichnyk. Issue 5. Seriia: filosofski nauky (pp. 176–183). [In Ukrainian].
International tourism continues to outpace the global economy (2019). https://www.e-unwto.org/doi/pdf/10.18111/9789284421152 [Іn English].
Kruchek, O. A. (2010). Tourismology: the process of forming the theory of tourism. Naukovi zapysky Kyivskoho universytetu turyzmu, ekonomiky i prava. Seriia: Filosofski nauky. Issue 8, pp. 139–166. [In Ukrainian].
Lavandoski, J.; Albino Silva, J.; & Vargas-Sánchez, A. (2014). Institutional Theory in Tourism Studies: Evidence and Future Directions. Spatial and Organizational Dynamics Discussion Papers, 2014-3, CIEO-Research Centre for Spatial and Organizational Dynamics, University of Algarve. [Іn English].
Le, Y.; Hollenhorst, S.; Harris, C.; McLaughlin, W. & Shook, S. (2006). Environmental management: A Study of Vietnamese Hotels. Annals of Tourism Research, 33 (2), 545–567. https://doi.org/10.1016/j [Іn English].
On tourism: the Law of Ukraine as amended on November 18, 2003. (№ 1281-IV). https://tourlib.net/zakon/pro_turyzm.htm [Іn Ukrainian].
Parsons, T. (1968). Interaction: I. Social Interaction. In D. L. Sills (Ed.), The International Encyclopedia of the Social Sciences (Vol. 7, 429–441). McGraw-Hill. [Іn English].
Pimentel, M. P. C.; Pereira, J. R. & Boas, A. A. V. (2011). A Institucionalização das políticas públicas de turismo em âmbito municipal no Brasil. En. Pereira, J. R. (Org.). Gestão Social de Políticas Públicas. UFLA. [In Spanish].
Qiu, R. T., Park, J., Li, S., & Song, H. (2020). Social costs of tourism during the COVID-19 pandemic. Annals of Tourism Research, 84, 102994 https://doi.org/10.1016/j.annals.2020.102994 [Іn English].
Ramkissoon, H., & Sowamber, V. (2020). Local community support in tourism in Mauritius — The case of Ray of Light by LUX. In E. Adu-Ampong, A. Ribeiro, & M. Novelli (Eds.), In Routledge Handbook of Tourism in Africa (417–428). Routledge. [Іn English].
Rogerson, C. M., & Baum, T. (2020). COVID-19 and African tourism research agendas. Development Southern Africa, 37 (5), 727–741. https://doi.org/10.1080/0376835X.2020.1818551 [Іn English].
Sigala, M. (2020). Tourism and COVID-19: impacts and implications for advancing and resetting industry and research. Journal of Business Research, 117, 312–321. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2020.06.015 [Іn English].
Song, H.; Dwyer, L.; Li. G. & Cao, Z. (2012). Tourism economics research: A review and assessment. Annals of Tourism Research, 39 (3), 1653–1682. https://doi.org/10.1016/j.annals.2012.05.023 [Іn English].
Spencer, H. (2013). Social Statics. Gama-Print. [Іn English].
Stolbova, Yu. (2010). Theoretical aspects of the institutionalization of tourism. Sotsialni vymiry suspilstva, 2, 378–387. [Іn Ukrainian].
UNWTO World Tourism Barometer November 2019 EXCERPT (2019). https://webunwto.s3.eu-west-1.amazonaws.com/s3fs-public/2019-12/UNWTO_Barom19_04_November_excerpt_0.pdf [Іn English].
Vyshnevska, O. O. (2009). The phenomenon of tourism in the modern socio-cultural space: monograph. KhNU. [Іn Ukrainian].
Weaver, D. (2006). Sustainable Tourism: Theory and Practice. Butterworth-Heinemann. https://scirp.org/reference/referencespapers.aspx?referenceid=1779670 [Іn English].
Weber, M. (2019). Basic Sociological Concepts. Economy and Society: A New Translation (с. 77–138). Cambridge, MA and London, England: Harvard University Press. https://doi.org/10.4159/9780674240827-004 [Іn English].
Zbarskyi, V. K., Hrybova, D. V. (2020). Institutional foundations of research on the development of the tourism industry. Efektyvna ekonomika, 2. http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/2_2020/10.pdf [Іn Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
