Гіпологічні артефакти доби мідібронзи в археологічних колекціях музеїв Дніпропетровської та Харківської областей
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.075.16Ключові слова:
музей, каталог, археологічні колекції, Дніпропетровська і Харківська області, епоха міді-бронзи, доместикація коняАнотація
Актуальність теми зумовлена тим, що в музейних зібраннях України зберігається чимало матеріальних пам’яток, створених народами степу в добу міді-бронзи, які були досліджені лише фрагментарно. Причина цього в тому, що ці знахідки потрапили до музеїв випадково і, як наслідок цього, не знайшли свого відображення у звітах та публікаціях. Тому ми не маємо чіткого уявлення про ситуацію в обласних та районних музеях України щодо артефактів найдавнішого пасторального населення степів. Вже давно існує нагальна потреба у створенні кваліфікованих каталогів, що являють собою опис пам’яток матеріальної культури ранніх скотарів, які б мали підтверджувати початок доместикації коня в причорноморських степах. Тому метою дослідження є створення такого каталогу. Для опрацювання були залучені матеріали із чотирьох музеїв Півдня і Сходу України: Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького, Музею археології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, Культурного закладу «Художньо-меморіальний музей ім. І. О. Рєпіна» в м. Чугуєві і краєзнавчого музею в м. Зміїв Харківської області. У результаті до наукового обігу уведено значну кількість неопублікованих артефактів, що і становить новизну дослідження. Відтворено етапи формування археологічних колекцій зазначених музеїв. Вагомим досягненням стало створення спеціального Каталогу предметів у фондах музеїв Дніпропетровської та Харківської областей, які засвідчують знайомство стародавніх людей із конем. Унаслідок цього вдалося встановити факт доместикації коня в причорноморських степах в добу пізньої бронзи. Але інші питання залишаються невирішеними. Це тема майбутніх досліджень. Вагому роль у цьому мають відіграти колекції музеїв Півдня і Сходу України.
Посилання
D. I. Yavornytsky Dnipropetrovsky National Historical Museum. (2018). Dnipro. [In Ukrainian].
DNIM — D. I. Yavornytsky Dnipropetrovskyi National Historical Museum. Retrieved April 30, 2021 from http://www.museum.dp.ua/ [In Ukrainian].
Krylova, L. P. (1976). Stone statues. Catalog. Dnepropetrovsk. [In Russian].
Krylova, L. P. (1976a). Kernosovsky Idol (Stele). Eneolit i bronzovyy vek Ukrainy. (Рр. 36–46). Kyiv. [In Russian].
Man’kovs’ka, R. (2009). Museology is like a Scientific Trick: Current Discourse and the Pproblem of Theoretical Integration. Krayeznavstvo, 3–4, 136–144. [In Ukrainian].
Melnyk, O. O., Steblyna, I. O. (2012). Mounds of Kryvyi Rih. Vydavnychyi dim. [In Ukrainian].
Pelyashenko, K. Yu., Buynov, Yu. V. (2009). Security Research in the Bronze Age settlements: Komsomolets Factory and Merefa 4 in Kharkivska Region. Arkheolohichni doslidzhennya v Ukrayini. Kyiv. [In Ukrainian].
Radziyevs’ka, V. Ye., Shramko, B. A. (1980). New Archeological Monuments in Kharkiv Region. Arkheolohiya, vol. 33, 100–108. [In Ukrainian].
Shramko, B. A., Mikheyev, V. K., Grubnik-Buynova, A. P. (1977). Reference Book on Archeology of Ukraine. Kharkovskaya region. Kуiv. (In Russian).
Shramko, B. A., Shramko, I. B., Zadnikov, S. A. (2018). Archaeological complex “Bilske settlement”. Issue 1. Western fortification ashbin, No 11 (1958). Kharkiv–Kotel’va. [In Ukrainian].
Starik, O. V., Kushtan, D. P. (2020). Complexes of Foundry Mold of the Late Bronze Age from Tokivsky village. Arkheolohiya, 1, 23–38. [In Ukrainian].
University Archeology Museum. Kharkivs’kyy natsional’nyy universytet imeni V. N. Karazina. Retrieved April 30, 2021 from https://www.univer.kharkov.ua/ua/departments/history/museum/archaeology_and_ethnography_of_the_slobidska_ukraine/ [In Ukrainian].
Usachuk, A. P. (2005), Technology of Production and Using of Psalms from the Polyana-I settlement. Drevnosti-2005. (Рр. 143–150). Kharkov. [In Russian].
Val’chak, S. B., Shramko, I. B. (1996). Bronze Age psalm from Western Bilsk. Bil’s’ke horodyshche v konteksti vyvchennya pam”yatok rann’oho zaliznoho viku Yevropy. (Рр. 146–151). Poltava. [In Russian].
Val’kov, I. A., Fedoruk, A. S. (2017). On the Question of the Functional Purpose of Skates. Sokhraneniye i izucheniye kul’turnogo naslediya Altayskogo kraya. Iss. XXIII, 60–64. Barnaul. [In Russian].
Waidacher, F. (2005). General Museology. Z. Mazuryk (Ed.). L’viv. [In Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
