Меморіал пам’яті Небесної Сотні у Львові: багатовимірність образу чи формотворчі експерименти?

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31516/2410-5325.072.12

Ключові слова:

функція пам’яті, меморіал, художній образ, засоби, катарсис, досвід користувача, політика пам’яті

Анотація

Досліджено контекст і форму місця, що слугує для розміщення меморіального життя, розглянуто формотворчі підходи перетворення його в громадський простір і т. зв. «контейнер» спогадів. Визначено фактори сприяння реалізації меморіальної функції в об’ємно-просторових структурах міста, ефективність Меморіального комплексу пам’яті Героїв Небесної Сотні в м. Львові. Уперше виконано електронне соціологічне дослідження із залученням усіх зацікавлених осіб і небайдужих мешканців, на основі опитування сформовано колективну рефлексію щодо меморіалу. Здійснено пошук шляхів реалізації та впровадження цілісної й ефективної системи вшанування пам’яті, в основі якої повинна полягати миротворча, а не атакуюча сутність.

Біографія автора

Т. М. Габрель, Національний університет «Львівська політехніка», Львів

кандидат мистецтвознавства

Посилання

Andrukhovych, Yu. (2020). Memory as politics. Retrieved from https://report.if.ua/poglyad/yurij-andruhovych-pamyat-yak-polityka/. [In Ukrainian].

Arnautova, Yu. E. (2007). Identity forms in the memoria of social groups. Social identity of a medieval person. Moscow. [Іn Russian].

Assman, A. (2012). Spaces of memory. Forms of trans-formation of cultural memory. Kуiv. [In Ukrainian].

Babka, W. L. (2016). Historical memory as a factor of political influence in independent Ukraine. (Dissertation… Candidate of Political Science; 23.00.03). Nizhyn. Nizhyn Mykola Gogol State University. [In Ukrainian].

Bech, I. D. (2009). Psychological sources of educational skills. Kуiv: Akademvydav [In Ukrainian].

Brown, T. J. (2019). Civil War Monuments and the Militarization of America. University of North Carolina Press. [Іn English].

Callaghan, M. (2020). Empathetic Memorials: The Other Designs for the Berlin Holocaust Memorial. Palgrave Macmillan. [Іn English].

Cerces, B. S. (2008). National identity in the architecture of the city. Lviv: National university “Lvivska politekhnika”. [In Ukrainian].

Dekel, I. (2013). Mediation at the Holocaust Memorial in Berlin. PROOF. New Media Memory. Retrieved from https://www.palgrave.com/gp/book/9780230363304. [Іn English].

Dymyd, M. (2014). Stones of the maidan. Lviv: Svichado. [In Ukrainian].

Dodonova, V. I. & Dodonov, R. O. (2018). Monologues about Donbass. Vybrani pratsi z problematyky skhidnoukrainskoho konfliktu. Kyiv. [In Ukrainian].

Doss, E. (2010). Memorial Mania: public feeling in America. The University of Chicago press. [Іn English].

Habrel, M. (2004). Spatial organization of urban systems. Kуiv. [In Ukrainian].

Habrel, T. M. (2021). Memorial complexes. World experience for the practice of memory policy formation. Art and design, 1. [In Ukrainian].

Habrel, T. M. (2015). Materialization of the oil pyramid in the architecture of a multifunctional complex in Lviv. Tradytsii ta novatsii u vyshchii arkhitekturno-khudozhnii osviti: collection of scientific works. (Issue 1, p. 88–95). Kharkiv: Kharkiv State Academy of Design and Fine Arts. [In Ukrainian].

Halbwachs, M. (2007). Social framework of memory. Moscow: Novoe izdatel’stvo. [Іn Russian].

Kyselov, M. M. (2020). History and historical memory: spheres of intersection. Praktychna filosofiia [Practical_philosophy], 2, 75–83. Retrieved from https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/32042/1/N_Kovalchuk_L_Ovsiankina_PF_2_IS_IPSP.pdf. [In Ukrainian].

Kotler, S. & Will, J. (2017). Fire thieves. The secret revolution of the changed states. Kуiv: Azbuka. [In Ukrainian].

Kovalska-Pavelko, I. M. (2018). Historical and social memory: common and special. Problemy politychnoi istorii Ukrainy, 13, 280–289. [In Ukrainian].

Kysliuk, K. V. (2020). Theoretical and methodological features of the culturological approach to the phenomenon of visual. Kultura Ukrainy, 69, 9–21. [In Ukrainian].

Lavrenova, O. A. (2010). Spaces and meanings: semantics of the cultural landscape. Moscow: Institut naslediya. [Іn Russian].

Loughran, К., Fine, G. A. & Hunter, М. А. (2018). Architectures of memory: When growth machines embrace preservationists. Sociological Forum (12, vol. 33, issue 4, p. 855–876). Retrieved from https://www.researchgate.net/profile/Kevin-Loughran/publication/326526102_Architectures_of_Memory_When_Growth_Machines_Embrace_Preservationists/links/5cdb102ba6fdccc9ddae223d/Architectures-of-Memory-When-Growth-Machines-Embrace-Preservationists.pdf. [Іn English].

Maeda, J. (2017). Laws of simplicity. Design. Technologies. Business. Life. Moscow: Al’pina Pablisher. [Іn Russian].

Memorial of the Heroes of the Heavenly Hundred in Lviv (2020). Leopolis.news. Retrieved from https://leopolis.news/page/28321/1/memorial-gerov-nebesno-sotni-u-lvovi-stav-peremojcem-persho-nacionalno-premi-z-landshaftno-arhitektury. [In Ukrainian].

Nora, P. (2014). Present, nation, memory. Kуiv: Klio. [In Ukrainian].

Polovynchak, Yu. M. (2018). Commemorative practices in the modern information space. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia. (Issue 2, p. 94–100). Retrieved from http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002258. [In Ukrainian].

Puchkov, A. A. (2008). Architectural and culturological essays: phenomena, phenomena, things. Kiev: А+С. [Іn Russian].

Savelieva, I. M. & Poletaev, A. V. (2008). Theory of historical knowledge. St. Petersburg: Aleteyya; Moscow: Gosudarstvennyy universitet — Vysshaya shkola ekonomiki. [Іn Russian].

Sereda, W. (2015). Ukraine After Euromaidan: What Difference Does a Revolution Make? Retrieved from https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/ ukraine-after-euromaidan-what-difference-does-a-revolution-make/. [Іn English].

Soldatenko, V. F. (1999). Ukrainian Revolution: historical essay. Kуiv: Lubid. [In Ukrainian].

Stangl, P. (2020). Risen from Ruins. Landscapes of Commemoration. Stanford University Press. Retrieved from https://www.degruyter.com/document/doi/10.1515/ 9781503605503-005/html. [Іn English].

Starodubtseva, L. (1999). Faces of memory. The culture of the “post” era. Kharkiv: Kharkiv State Academy of Culture. [Іn Russian].

Stevens, Q. & Franck, K. A. (2016). Memorials as Spaces of Engagement: Design, Use and Meaning. Routledge, United Kingdom. [Іn English].

Symonenko, I. (2009). Features of the structure of the historical memory of the Ukrainian people and ways of forming the national historical narrative. Stratehichni priorytety, 1 (10), 51–61. [In Ukrainian].

Tanović, S. (2019). In Designing Memory. The Architecture of Commemoration in Europe, 1914 to the Present. Cambridge: Cambridge University Press. [Іn English].

Timokhin, V. (2013). The vitality of the space of the urban environment. Visnyk NU “Lvivska politekhnika”. (Issue 19, p. 18–24). Lviv. [In Ukrainian].

Vynnychuk, Yu. (2012). Tango of death. Kharkiv: Folio. [In Ukrainian].

Yuryk, J. (2014). Memorials as the main carriers of memory in the city environment. Tradytsii ta novatsii u vyshchii arkhitekturno-khudozhnii osviti, 1, 127–132. Kharkiv. [In Ukrainian].

Zabuzhko, O. (2020). Philosophy of the Ukrainian idea and the European context. Kуiv: Komora. [In Ukrainian].

Zverevа, G. I. (2003). Civilizational specificity of Russia: discourse analysis of the new «historiosophy». Obshchestvennye nauki i sovremennost’, 4, 98–112. [Іn Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-23

Номер

№ 72 (2021)

Розділ

Мистецтвознавство

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.

Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.