Метакультурний аспект творчості сучасних українських композиторів: богородична традиція

Автор(и)

  • M. O. Savenko Національна музична академія України імені П.І.Чайковського, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5748-1824

DOI:

https://doi.org/10.31516/2410-5325.064.21

Ключові слова:

Богородична традиція, метакультура, рефлексія, сучасне мистецтво

Анотація

Виокремлюється ключовий критерій для розуміння стану метакультури — здатність до рефлексії національних митців у контексті сучасного європейського культурно-мистецького простору. Метою статті є означення специфіки розвитку Богородичної традиції в контексті поняття метакультури. Акцентується на тенденції до метакультуризації сучасного мистецтва на прикладі втілення Богородичної традиції в музичній творчості національних композиторів. Методологія дослідження ґрунтується на узагальненні існуючих знань у галузі культурології та мистецтвознавства, у контексті генезису Богородичної традиції в мистецтві, а також аналізі сучасних мистецьких творів з використанням метакультурного методу дослідження. Наукова новизна полягає в розгляді Богородичної традиції сучасного музичного мистецтва в контексті поняття метакультури.

Біографія автора

M. O. Savenko, Національна музична академія України імені П.І.Чайковського, м. Київ

аспірант кафедри теорії та історії культури

Посилання

Averintsev S. (2004). Before finding out the meaning of the inscription on the connoisseur of the central apse of Sophia of Kyiv. Sophiology and Mariology: Preliminary Remarks, No. 10, 278–315. Kyiv. [In Ukrainian].

Andreev, D. L. (1999). Rose of the World. Moscow: Mir Uranii. [In Russian].

Meeting with Theodore Currentzis and Alexander Sokurov. Laboratory of the modern spectator and the festival «Dygilev P. S.». 4. 12. 2017. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=QwqRajzi3qk. [In Russian].

Gorsky, V. (2005). 17th Century in the History of Ukrainian Philosophy. Ukraine of the 17th century: society, philosophy, culture: a collection of scientific works on honoring memory prof. V. M. Nichik (pp. 55–67). Kyiv: Krytyka. [In Ukrainian].

Gromyko, Yu. V. (2006). The age of meta: modern activity ideas about social practice and social development. Moscow. [In Russian].

Zizioulas, John Metr. (2006). Being as communication. Essay on the person and the Church. Moscow: St. Philaret Orthodox Christian Institute. [In Russian].

Klochkova, E. (2002). Alemdar Karamanov: «It is in the music that my faith was manifested ...». Truth and Life, No. 11. [In Russian].

Krymsky, S. (2009). «End of history» or meta-history? Morning Thoughts (pp. 74–91). Kyiv: Workshop of Beletskih. [In Ukrainian].

Krymsky, S. (2003). Some universals of Ukrainian culture. Ukrainian Culture, 1, 6–7. [In Ukrainian].

Krymsky, S. (2009). Morning Thoughts: Collection of Articles. Kyiv: Workshop of Beletskih. [In Ukrainian].

Likhachev, D.S. (2015). Culture as a holistic environment. Selected Works on Russian and World Culture (p. 21–33) (2nd ed., Revised and extra.). A. S. Zapesotsky (Comp. and scientific ed.). St. Petersburg: St. Petersburg Humanitarian University of Trade Unions. [In Russian].

Lichkovakh, V. (2011). Philosophy of Ethnoculture. Theoretical-methodological and aesthetic aspects of Ukrainian culture. Kyiv: Vid. PARAPAN. [In Ukrainian].

Nemkova, O. V. (2002). Ave Maria: the image of Our Lady in European music art (Abstract of thesis ... Candidate of Art Criticism: 17.00.02). Tambov State Music and Pedagogical Institute named after S. V. Rakhmaninov. Rostov-on-Don. [In Russian].

Savenko, M.O. (2017). Universalist principles of the artistic and aesthetic content of the image of the Goddess of Mother: historical and transcultural dimensions. Kyiv Musicology. Culturology and art studies. Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, Kyiv Institute of Music named after R. M. Glier: to the 150th anniversary of the Kyiv Institute of Music named after R. M. Glier, 55, 167–178. Kyiv. [In Ukrainian].

Severinova, M. (2013). Archetypes in culture in the projection of the creativity of contemporary Ukrainian composers (Abstract thesis ... Doctor of Cultural Sciences: 26.00.01). Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. Kyiv. [In Ukrainian].

Sirotinskaya, N. I. (2017). Theological-hymnography in the dimensions of spiritual culture of Ukraine 11–17th centuries (Abstract of the dissertation ... Doctor of Art Studies: 26.00.01). National Academy of Cultural and Arts Management. Kyiv. [In Ukrainian].

Solovev, B. C. (1998). Selected Works. Rostov-on-Don: Phoenix. [In Russian].

Tkachenko, A. I. (2016). Ukrainian sacred monodia in contemporary composer's work: (Abstract thesis ... Candidate of Art Studies: 17.00.03). Lviv National Music Academy named after M. V. Lysenko. Lviv. [In Ukrainian].

Cheremnykh, E. (2018). Alexey Retinsky: In order to light a candle in a room, it must be dark in it. Musical critical journalistic illustrated magazine «Musical Life». Moscow: Composer. Retrieved from http://muzlifemagazine.ru/aleksey-retinskiy-chtoby-v-komnate-za/?fbclid=IwAR24xXk7DeUUKQD3oKtxBWxm0ldEuyRL5KmycLybKdjtD2YNc3v6kFhQvtv. [In Russian].

Jung, C. G. (1997). Four archetypes. Mother. Spirit. Trickster Rebirth. Alchemy of dreams (p. 172–302). (Translated from English, Semira). St. Petersburg: Timoshka. [In Russian].

Yannaras, H. (2005). Selected: Personality and Eros. Moscow: ROSSPEN. [In Russian].

Yachin, S. E. (2010). The state of metaculture. Vladivostok: Dalnauka. [In Russian].

Yachin, S. E., Popovkin, A. V. and Bulanenko, M. E. (2013). Metacultural effect at cultural boundaries. Metaparadigma: theology, philosophy, natural science: almanac, 1, 128. St. Petersburg: NP-Print. [In Russian].

James, M. Wilce. (2009). Crying Shame: Metaculture, Modernity, and the Exaggerated Death of Lament. Oxford: Wiley-Blackwell. [In English].

Mulhern, F. (2000). Culture / Metaculture. London; New York: Routledge. [In English].

Urban, G. (2001). Metaculture: How Culture Moves through the World. Minneapolis: University of Minnesota Press. [In English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-05

Номер

№ 64 (2019)

Розділ

Українська культура

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.

Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.