Основні аспекти вивчення музейного джерела
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.064.04Ключові слова:
музей, музейний предмет, музейне джерело, музейне джерелознавствоАнотація
Стверджується, що під музейним джерелом слід розуміти сукупність музейних предметів і науково-допоміжних матеріалів, які становлять музейні фонди. Виявлено: пріоритетом музейної науково-дослідницької діяльності є вивчення музейного предмета як артефакту — коду та знаку минулого. Відзначається, що в процесі вивчення відбувається виявлення властивостей музейних предметів (колекцій, зібрань) як джерел знань, емоцій, культурних, історичних або природних цінностей. Вивчення музейних предметів (колекцій, зібрань) має важливе значення для комплектування та обліку музейних фондів, реалізації експозиційної роботи, розвитку науково-дослідницької діяльності музеїв. Дослідження в музеї дозволяють визначити місце всіх складових музейного зібрання в системі профільної наукової дисципліни (галузі культури, суспільного виробництва тощо).Посилання
Blok, M. (1986). The Apology of History, or the Craft of the Historian. Moscow: Nauka. [In Russian].
Koveshnikova, E. A. (2010). Museum exhibit as an information text of intercultural communication. Bulletin of Kemerovo State Institute of Culture, 13, 115–125. [In Russian].
Rodionova, D. D., Rekhovskaya, T. A. (2015). Modern approaches to the museum source. Bulletin of Kemerovo State Institute of Culture, 32, 54–57. [In Russian].
Samarin, N. G. (2011). Source studies in historical and local history museums. Issues of museology, 2 (4), 185–195. [In Russian].
Khmelnitskaya, I. B. (2013). On the role of museum source studies and material sources in scientific knowledge or on the traditions of preparing museum specialists in Moscow State Institute of Culture. Bulletin of Moscow Gubernian College of Art, 2 (52), 190–197. [In Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
