Протиріччя «нелегкої» долі «Leichte Sonaten» (ор. 49) в історії бетховенознавства
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.063.19Анотація
Фортепіанні сонати Л. ван Бетховена ор. 49 (№№ 19, 20 ), що набули авторського визначення «Leicthe», традиційно перебувають на маргінесі бетховенознавства, не зазнавши проблемного аналізу. Варіативність тлумачення історико-хронологічного виникнення ор. 49 (від 1883 до 1890 рр.), неоднозначність жанрово-стильової природи «Leicthe Sonaten» зумовлені парадоксальною подвійністю їх буття в складі 32 фортепіанних сонат композитора. Написані на ранньому етапі творчого спадку Бетховена, вони опинилися серед сонат центрального періоду його творчості, не відповідаючи властивому йому загалом стилю. Комплекс невизначених аспектів, пов’язаний з «Leicthe Sonaten» композитора, сприяв наданню ор. 49 статусу самостійної історико-теоретичної проблеми в структурі сучасного бетховенознавства.
Ключові слова: «Leicthe Sonaten», бетховенознавство, авторське жанрове визначення, opus, періодизація, фортепіанно-сонатний спадок.
Посилання
Allschwang, A. (1977). Ludwig van Beethoven. Sketch of life and work. Moscow: Music. [In Russian].
Gal, G. (1932). Features of the style of young Beethoven. Issues of the Beethoven style: a collection of articles (p. 61-126). Moscow: State Music Publishing House. [In Russian].
Zubareva, N. and Gallyamova, G. (2005). Effect of sonat type structure (experience of studying specificity drawing on the example of 1 parts). Bulletin of the Perm State Institute Of Culture, 1. Retrieved from http://enbezed.kulichin.ru/artic/2005-2006. [In Russian].
Köhler, K.-H. (1983). “... live a thousand lives!”. Through the pages of Beethoven’s conversational notebooks. Moscow: Music. [In Russian].
Konen, V. J. (1981). History of foreign music. Issue 3. Moscow: Music. 534 s. [In Russian].
Kremlev, Y. (1970). Beethoven’s Piano Sonatas. Moscow: Soviet composer. 270 s. [In Russian].
Kirillina L. V. Beethoven’s Piano Sonatas. Booklet to the cycle of concerts T. A. Alikhanov. Moscow Conservatory, 2004. [In Russian].
Yermakova, G. A. (1973). Late piano sonatas of Beethoven (the principles of the embodiment of the conflict). Kyiv: Music Ukraine. [In Ukrainian].
Mazel, L. (1971). Sketchbook of thematic and form in the works of Beethoven of the early and middle periods of creativity. Beethoven: a collection of articles, 1, 36–160. Moscow: Music. [In Russian].
Nikolayev, N. (1967). Piano Sonatas. Music of the French Revolution of the 18th Century Revolution. Beethoven (pp. 266–329). Moscow: Music. [In Russian].
Protopopov, V. l. (1971). Sonata form in the late works of Beethoven. Beethoven: a collection of articles, 1, 161-250. Moscow: Music. [In Russian].
Tyulin, Y. (1971). On the works of Beethoven last period. Clutching musical material. Beethoven: a collection of articles, 1, 251–332. Moscow: Music. [In Russian].
Fishman, N. (1973). Beethoven. Musical Encyclopedia (Vol. 1, pp. 445–459. Moscow: Soviet Encyclopedia. [In Russian].
Kholopov, Y. (1971). The concept of modulation in connection with the problem of the ratio of modulation and shaping in Beethoven. Beethoven: a collection of articles, 1, 333–369. Moscow: Music. [In Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
