Особливості формування культурологічної категорії «духовна культура»
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.062.05Анотація
Досліджено еволюцію культурологічної категорії «духовна культура», проаналізовано особливості виникнення поняття «духовності» в епоху античності та її подальшого розвитку у філософії доби Середньовіччя та Ренесансу. Розкрито специфіку виникнення наукової категорії «духовна культура» в добу Просвітництва, висвітлено трансформацію поняття «ду-ховна культура» в базову культурологічну категорію в подальшому розвитку культурології.
Ключові слова: духовна культура, духовність, філософія культури, культурологія, категорія.
Посилання
Avanesova, G. (1998). «Spiritual Culture» and «Cultural Studies of the 20th Century» (Vol. 1, p. 640). [In Russian].
Andrushchenko, V. P. (2000). History of social philosophy (Western European context). [In Ukrainian].
Bogomolov, S. (1985). Ancient philosophy (p. 335). Moscow. [In Russian].
Bacon, F. (1972). Writings (Vol. 2, p. 222). Moscow. [In Russian].
Hegel, G.W.F. (2000). Lectures on the philosophy of history (p. 479). St. Petersburg: Nauka. [In Russian].
Hobbes, T. (1964). Leviathan (Vol. 1, p. 232). Moscow. [In Russian].
Goncharenko, N. (1980). Spiritual culture. Sources and drivers of progress. Kiev: Naukova Dumka. P. 378. [In Russian].
Gorak, G. (1993). The spiritual foundations of social being. Philosophy (p. 530). Kyiv: Lybid. [In Ukrainian].
Horozhkin, O.Yu. (1996). Formation of the spiritual culture of students of musical-pedagogical faculties of higher educational institutions (Abstract thesis for obtaining ... candidate of pedagogical sciences) (p. 19). Odesa. [In Ukrainian].
Descartes, R. (1989). Reasoning method: selected works (Vol. 1, p. 112). [In Russian].
Krymskyi, S. B. (2003). The Call of Spirituality of the 21st Century (From the cycle of annual memorial lectures named after A. Olenska-Petryshyn, 2002) (p. 32). [In Ukrainian].
Lisovy, V. S. (1997). Culture-ideology-politics (p. 323). Kyiv: Publishing House named after Olena Teliha. [In Ukrainian].
Malakhov, V. S. (1998). “Wilhelm Dilthey” and “Cultural Studies of the Twentieth Century” (p. 640). [In Russian].
Marx, K. (1989). German ideology (p. 380). Politizdat. [In Russian].
Plato (1971). State (Vol. 1, p. 321). Moscow. [In Russian].
Plotnikov, N. (2000). Life and history. Philosophical program of Wilhelm Dilthey (p. 232). Moscow: House of intellectual books. [In Russian].
Sokolov, V. (1979). Medieval philosophy (p. 379). Moscow. [In Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
