Нова буфонада як складова сучасних тенденцій розвитку циркового мистецтва
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.061.028Анотація
Визначено сучасні тенденції розвитку жанру буфонади, досліджено її видовищну суть ХХ — початку XXI ст. Проаналізовано дослідження західноєвропейських науковців та митців — Т. Ремі, П. Маріеля, Д. Жандо, А. Тетара та ін., виявлено традиційні пріоритети в буфонаді. Узагальнено процес становлення буфонади як явища в Українi та країнах СНД з урахуванням реальної практики. Висновано, що сучасна буфонада повністю спростовує теорію радянських критиків, новітні тенденції переконливо свідчать про відродження та життєздатність цього виду циркового мистецтва.Посилання
Agadzhanov, G.S. (1958). In the arenas of Brussels, Paris, London. Moscow: Iskusstvo. [In Russian].
Ardov, V. Conversational genres on the stage. Moscow: Iskusstvo. [In Russian].
Gurevich, Z. B. (1977). On the genres of the Soviet circus. Moscow: Iskusstvo. [In Russian].
Kuznetsov, E.M. (1947). Arena and people of the Soviet circus. Leningrad: Iskusstvo. [In Russian].
Makarov, S. M. (1984). Artistic principles of Soviet clownery. Soviet encyclopedia and circus, 6. Moscow. [In Russian].
Crover K. (1979). Clown and clownery. London. [In Russian].
Remy, T. (1965). “Clowns”. Moscow: Iskusstvo. [In Russian].
Roland, K. (1961). White clown. Riga: Latvian State Publishing House. [In English].
Slavsky, R. (1969). Red + White. The art of clowning. [In Russian].
Barzilovich, N. (1949). Apologists of the bourgeois circus. Soviet art, 10 (1150). [In Russian].
Kadnikov, G. (1960). A fascinating and noble profession. Soviet circus, February, 2. [In Russian].
Makarov, S. M. (1992). The art of circus clowns of the twentieth century. (The thesis of the doctor of art criticism). Moscow. [In Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
