Архітектурний спадок як культуротворчий ресурс українського туризму
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.060.19Анотація
Розглянуто зв’язок архітектури й туризму. Проаналізовано європейський досвід використання архітектурного спадку у формуванні сучасних туристичних дестинацій. Акцентовано, що туристичні пропозиції й розвиток будь-якого міста часто ґрунтуються на культурі архітектурних пам’яток і специфічних особливостях суспільства в епоху створення цієї архітектури. Системно розкрито особливості архітектурного спадку Харкова. Простежено взаємозв’язок між основними періодами розвитку міста й архітектурою, що відображає характерні особливості цих періодів. Звернено увагу на особливості харківської архітектурної школи та її зв’язки зі світовою архітектурною спільнотою. Підкреслено значення архітектурного стилю конструктивізму, який набув особливого значення у 20-30-х рр. ХХ ст. і може стати одним із туристичних символів Харкова. Запропоновано під час розробки стратегій розвитку туристичної сфери міста координувати їх з містобудівниками.Посилання
Bozhuk, T. (2016). Methodological aspects of estimation of sacred objects for tourism needs. Scientific Herald of Kherson State University, 5. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Vldi/2008_3/pdf/Boguk.pdf. [In Ukrainian].
Davydich, T. F. (2018). History and architecture. Styles and directions in the architecture of Kharkov. Retrieved from https://www.kharkov.ua/culture/3.html. [In Russian].
Leibfreid, AO, Polyakova, Yu. Yu. (2004). Kharkov from the fortress to the capital. Kharkov: Folio. [In Russian].
Melikova, N. (2018). The Constructivist Project. Retrieved from https://daily.afisha.ru/cities/5325-kak-amerikanka-s-russkimi-kornyami-delaet-kartu-sovetskogo-konstruktivizma. [In Russian].
Miroshnichenko, R. (2018). Country UA. Retrieved from https://zruchno.travel/Publications/Entry/1817?lang=en. [In Ukrainian].
Savchuk, A. V. (2013). Urban architecture as a component of the recreational attractiveness of the city (for example, Kryviy Rih). Retrieved from http://tourlib.net/statti_ukr/savchuk.htm. [In Ukrainian].
Tertichna, Yu. V. (2011). Sacral architecture of Ukraine as an object of tourism. Geography and Tourism. Retrieved from irbis-nbuv.gov.ua/.../ cgiirbis_64.exe?.. [In Ukrainian].
Khan-Magomedov, S. O. (1996). The architecture of the Soviet avant-garde (Book 1. Problems of Formation, Masters and Flows). Moscow. Retrieved from http://tehne.com/library/han-magomedov-s-o-arhitektura-sovetskogo-avangarda-kniga-pervaya-problemy-formoobrazovaniya-mastera-i-techeniya-moskva-1996. [In Russian].
Kharkov. General provisions and famous constructivism (2018). Retrieved from https://sovmodernism.livejournal.com/883.html). [In Russian].
Yaromenko S. G. (2016). The folk sacral architecture of Ukraine as a resource for cognitive types of tourism. Scientific Herald of Kherson State University. Series: Geographical Sciences, 5, 142-148. [In Ukrainian].
Embaby, M. (2014). Heritage conservation and architectural education: An educational methodology for design studios. HBRC J., 10, 339–350.
Gurira, N. A.; Ngulube, P. (2016). Using Contingency Valuation Approaches to Assess Sustainable Cultural HeritageTourism Use and Conservation of the Outstanding Universal Values (OUV) at Great Zimbabwe WorldHeritage Site in Zimbabwe. Procedia Soc. Behav. Sci. 225, 291–302. [In English].
McDonald, M. (2000). Tourism, heritage buildings, and tax relief. J. Travel Res. 38, 282–291. [In English].
Nuryanti, W. (1996). Heritage and postmodern tourism. Ann. Tour. Res. 23, 249–260.
Park, H. (2010). Heritage tourism: Emotional journeys into nationhood. Ann. Tour. Res. 37, 116–135. [In English].
Santa-Cruz, F.G. and López-Guzmán, T. (2017). Culture, tourism and World Heritage Sites. Tour. Manag. Perspect. 24,111–116. [In English].
Saxinger, Andreas. (2007). The Legal Situation of the Owners of Historic Buildings in Germany. 14th Annual European Real Estate Society Conference. ERES: Conference. London, UK. [In English].
UNWTO: Trends in Tourism 2016-2017 (2017). Retrieved from http://centretour.life/analityka/unwto-tendenciyi-v-tyrizmi-2016-2017.html. [In Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
