Посткультура / Медіакультура / Кіберкультура / Транскультура / Протокультура: аспекти термінологічної семантики
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.060.07Анотація
Розглянуто проблемні питання, пов’язані з осмисленням термінологічної семантики культури постмодерну. Уточнюється значення таких наукових дефініцій, як: «посткультура» або «культура постмодерну», «інформаційна культура» або «медіакультура», «культура трансгресивної революції» або «транскультура», «кіберкультура» та «протокультура». Здійснюється спроба комплексного визначення багатьох яскраво виражених домінантних ознак посткультури та її модифікацій. Незважаючи на змістовну подібність аналізованих понять, виявлено суттєву різницю між ними. Загалом стан сучасної посткультури охарактеризовано як «перехідний», «трансгресивний», «медійний», «інформатизаційний», «віртуалізований» та «кризовий», що пов’язано з істотними трансформаціями, зокрема деструкцією ціннісної модерністської культурної парадигми.Посилання
Bychkov, V. (2004). Aesthetics: a textbook. Moscow: Gardariki. [In Russian].
Golovin, N. (2016). Aesthetic education in postculture. Philosophical horizons, 35, 95–105 [In Ukrainian].
Kirillov, N. (2006). Media culture: from the modern to the postmodern. Moscow: Akademicheskij Proekt. [In Russian].
Kornev, S. Transgressive Revolution (initiation into postmodern fundamentalism). Retrieved from http://kitezh.onego.com/trans_2.html [In Russian].
Negodaev, I. Informatization of culture. Retrieved from http://sbiblio.com/biblio/archive/negodaev [In Russian].
Soloviev, A. (2009). Cultural Dynamics of the Information Society: from Post-to-Protoculture (Author’s Abstract of thesis of Doctor of Philosophy). St. Petersburg. [In Russian].
Epstein, M. (2005). Postmodern in Russian literature: a textbook. Moscow: Vysshaja shkola. [In Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
