Трансформація світоглядної парадигми знань у європейському Відродженні
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.060.02Анотація
Систематизовано процес інтеграції екзистенційного античного філософсько-гуманістичного світогляду в нову культуру епохи Відродження як фундаментальну складову системи знань європейського стандарту. Дослідження базується на культурологічних методах, зокрема аналітичному, синтетичному, герменевтичному, що надало змогу виокремити особливості трансформації ідей давнього світу в новий гуманістичний світогляд. Уперше в культурологічній вітчизняній науці на базі суміжних наук зарубіжної та вітчизняної історіографії здійснено спробу узагальнення передачі гуманітарних знань від антично-філософського світогляду через теологічно-схоластичний до науково-експериментального пізнього Середньовіччя, що відіграло головну роль у подальшому розвиткові наукових знань та суспільства. З’ясовано: історична трансформація філософсько-гуманістичних моделей античного, середньовічного, ренесансного світоглядів зумовили класичну гуманітарну парадигму, яка є універсальним фундаментом для формування інтелектуальної еліти всіх часів.
Посилання
Alekseyev, A. P., Vasiliev, G. G., and others (2004). Brief philosophical dictionary. A. P. Alekseyev (Ed.). Moscow: TK Velby, Publishing House Prospekt. [In Russian].
Andrushchenko, T. I. (2008). Aesthetic as a socio-cultural phenomenon (philosophical and historical analysis) (Author’s dissertation on the degree of Ph.D., degree in philosophy: 09.00.03 — social philosophy and philosophy of history). Lviv National University named after I. Franko. Lviv. [In Ukrainian].
Argan, G. C. (1990). The history of Italian art (Vol. 1). Moscow: Raduga [In Russian].
Bragin, L. M. (1983). Socio-ethical views of Italian humanists. Second half of the XV century. Moscow: MSU Publishing House. [In Russian].
Bruno, G. (2013). Philosophical dialogues: On the Cause, the Beginning and the One; About infinity, the universe and the worlds; About the heroic enthusiasm. Moscow: Novyj Akropol’. [In Russian].
Burckhardt, J. C. (1996). Culture of the Renaissance in Italy. Moscow: Jurist. [In Russian].
Gorfoenkel, A. H. (1980). Philosophy of the Renaissance. Moscow: Vysshaja shkola. [In Russian].
Da Vinci, L. (1955). On true and false science. Selected natural science works (pp. 9-32). Moscow: Academy of Sciences of the USSR. [In Russian].
Dante, A. (2008). The Divine Comedy. Moscow: EKSMO. [In Russian].
Kyikov, O. Yu. (2017). The development of international education in the era of Renaissance and modern times. V. G. Voronkova (Editor-in-Chief). Humanitarian Bulletin Zaporizhzhia State Engineering Academy: Collection of Scientific Papers, 70, 119-126. Zaporizhzhia: ZDIA Publishing House. [In Ukrainian].
Copernicus, N. O. (1973). On the rotation of the celestial spheres. The life of science (pp. 9-14). Moscow: Nauka. [In Russian].
Laniuk, Ye. (2014). Aesthetics of the political theories of the Renaissance. Bulletin of the Lviv National University named after I. Franko «Philosophical and Political Studies», 4, 197-209. [In Ukrainian].
Machiavelli, N. (2009). Sovereign. Moscow: AST. [In Russian].
Manetti, G. (1988). On the dignity and superiority of man. Italian humanism of the Renaissance (Part 2, pp. 8-69). Saratov. [In Russian].
Montaigne, M. (1981). Experiments. Aesthetics of the Renaissance: Anthology (Vol. 1, pp. 439-457). Moscow: Iskusstvo. [In Russian].
More, T. (1953). Utopia. Moscow: Publishing house of the USSR Academy of Sciences. [In Russian].
Naidorf, M. I. (2002). Culture of Renaissance: To comprehend the logic of the Renaissance crisis. Collection of scientific works of Odessa National Political University, 5, 84-90. Odessa: PE «Friedman AS». [In Russian].
Petrarca, Fr. (1989). My secret, or the Book of Conversations about contempt for the world. Moscow: Pravda. [In Russian].
Pianzin, S. D. (2010). Axiological reminiscences and recursions in the Renaissance philosophy. Bulletin of Cherkasy University. Series: Philosophy, 190, 43-49. [In Ukrainian].
Roterodamus, E. (2015). Praise of stupidity. Moscow: RIPOL classic. [In Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
