Драма В. Винниченка «Брехня» в сценічній інтерпретації М. Волошина
Анотація
Розглянуто публікації, у яких досліджено драматургію В. Винниченка, зокрема п’єсу «Брехня», у проекції на її сценічну інтерпретацію. Виявлено й уведено до наукового обігу архівні джерела, пов’язані з виставою М. Волошина «Брехня» (1993 р.), проаналізовано її особливості в контексті художнього вираження драматургом ідей філософії щастя, сенсу й мети людського існування, ідеї «чесності з собою» і внутрішнім духовним конфліктом головної героїні. Констатовано, що режисер та актори Дніпропетровського театру імені Т. Г. Шевченка, зважаючи на авторський задум, історико-культурні умови, мистецькі тенденції часу, а також індивідуальне художнє рішення, засвідчили зростаючу увагу українського театру до проблем морально-етичного життя, оновлення сценічних форм.Посилання
Vechernytskyi, O. (1 april 1911). Sadovskyi’s Troupe (1910–1911). Rada [in Ukrainian].
Vynnychenko, V. K. (1991). Selected plays. Kyiv: Arts [in Ukrainian].
Mykhyda, S. (2002). Following his experiments: content dominants and poetics of conflict in drama by V.Vynnychenko [in Ukrainian].
Moroz, L. Z. (1992). One hundred equals of truth the paradoxes of dramatic art by V.Vynnychenko. Kyiv: Literature Institute T. H. Shevchenko NAS of Ukraine [in Ukrainian].
About the play «A Lie» [the memoirs of Hurbanska A.]. The personal archive of the author. [in Ukrainian].
About the play «A Lie» [the memoirs of Mark V.]. The personal archive of the author. Kyiv [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
