Засоби віртуальної музеалізації в межах локальних комунікативних практик та просторі всесвітньої павутини (концепція web 1.0)
Анотація
Розглянуто генезис та розвиток інструментарію віртуальної музеалізації в період до формування глобального інформаційно-комунікаційного простору віртуальної реальності та в межах першого етапу розвитку Всесвітньої павутини (концепція Web 1.0). Описано розвиток віртуальних засобів виявлення музеалій. Розглянуто виникнення феномену віртуального музею.Посилання
Artamonova, Ia. S. & Artamonov, P. A. (2012). Information security and information communications. T-Comm — Telecommunications and Transport, 4, 69–70. [in Russian]
Bielikova, M. V. (2015). Introduction of innovative technologies in museums of Ukraine. Scientific works of the historical faculty of Zaporizhzhya National University, 43, 326–330. [in Ukrainian]
Horbachuk, V. M. (2016). Post-industrial organization of government orders in the development of AUTODIN, ARPANET, PRNET, NSFNET and the Internet. Bulletin of Odessa National University. Economy, vol. 21, iss. 8, 116–122. [in Ukrainian]
Grigoriev, S. S. (2010). Basic forms of interactive market-based relations. Bulletin of the Saratov State Social and Economic University, 5, 19–22. [in Russian]
Grinchenko, T. A. & Polumienko, S. K. (2009). The history of the Internet in the USSR and Ukraine: the main stages of development. Mathematical Machines and Systems, vol.1, iss. 3, 151–156. [in Russian]
Kislova, O. (2012). Transformation of the concept of knowledge in the Internet age. Ukrainian Sociological Journal, 1–2, 63–73. [in Russian]
Key Concepts of Museology. (2012). Moscow. [in Russian]
Nesgovorova, G. P. (2005). Review of virtual museums in the Internet. Methods and tools for designing and optimizing programs. (pp. 161–172). Novosibirsk. [in Russian]
Nol, L. Ia. (1997). New information technologies in museums: from machine catalogs to global information networks. Museums of Moscow and theology of the 20th century: theses of a scientific conference. November 25–26, 1997 (pp. 92–94). Moscow: RGGU. [in Russian]
Memory of the World: General Guidelines to Safeguard Documentary Heritage. (2002). Retrieved from http://unesdoc.unesco.org/images/0012/001256/125637r.pdf [in Russian]
Prokimnov, N. N. (2008). Technologies of using information Internet resources. Applied Informatics, 5(17), 51–80. [in Russian]
Sapanzha, O. S. (2011). Theory of museum and museality: Historiographical Review and Historical Typology. Saint Petersburg: Ekspress. [in Russian]
Soshnikov, A. O. (2014). Musealisation of culture as a hidden resource for the renewal of spiritual production in contemporary societies. Public vocation of the philosophy of education in contemporary socio-cultural contexts: monograph. (pp. 210–220). Kharkiv: Shchedra sadyba plius. [in Ukrainian]
Digital heritage charter. (2003). Retrieved from http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/digital_heritage_charter.shtml [in Russian]
Angus, J. (2000). Building a Web Site. Museum International, 205, 17–21. [In English].
Avenier, P. (1999). Putting the public first: the French experience. Museum International, 204, 31–34. [In English].
Bowen, J. (1999). Only connect. Museum International, 204, 4–7. [In English].
Chenhall, R. (1978). Computer use in museums today. Museum, 30 (3/4), 139–145. [In English].
Chieze, V. (1994). Computerized inventorying of museum collections in Africa. Museum International, 181, 30–33. [In English].
Devine, J. & Welland R. (2000). Cultural computing: exploiting interactive digital media. Museum International, 205, 32–35. [In English].
Haber, A. (2000). MUVA: a virtual museum in Uruguay. Museum International, 205, 26–31. [In English].
Homulus, P. (1978). The Canadian National Inventory Programme. Museum, 30 (3/4), 153–159. [In English].
Hsin, H. L. (2000). Pioneering a digital media art museum on the Web. Museum International, 205, 8–13. [In English].
Karp, C. & Hamma, K. (2001). A Top Level Museum Domain. Museums and the Web. Retrieved from http://www.museumsandtheweb.com/mw2001/papers/hamma/hamma.html [In English].
Londono, L. Eduardo. (2000). Virtual Eldorado: the Museo del Oro on the Internet. Museum International, 205, 14–16. [In English].
Navarrete, T. (2014). A History of Digitization: Dutch Museums. Amsterdam: University of Amsterdam. [In English].
Simon, N. (2010). The Participatory Museum. Santa Cruz, CA: Museum 2.0. [In English].
Thomas, W. A. (1999). Developing a national Web site: the Canadian experience. Museum International, 204, 14–19. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
