Про журнал

Галузь та проблематика

Збірник наукових праць "Культура України" охоплює:
- актуальні питання культурології: теорія та історія культури; світова культура і міжнародні зв'язки; этнокультурология та культурна антропологія; українська культура; музеєзнавство, прикладна культурологія, культурні практики;
- актуальні питання мистецтвознавства: теорія та історія мистецтва; музичне мистецтво; театральне мистецтво; кіномистецтво; телевізійне мистецтво; образотворче мистецтво; дизайн та ін., а також міждисциплінарні дослідження в суміжних областях.

Процес рецензування

Мета рецензування — підвищення якості наукових статей, які публікуються у збірнику, за допомогою оцінки матеріалів висококваліфікованими експертами. Процедура рецензування є анонімною як для рецензента, так і для авторів, і здійснюється незалежними рецензентами (подвійне «сліпе» рецензування). Усі рецензенти повинні дотримувати вимог до етики в наукових публікаціях Комітету з етики в публікаціях (COPE) і бути об’єктивними та неупередженими.

У рецензії висвітлюються такі питання:

Відповідність змісту статті тематиці збірника;
Відповідність назви статті її змісту;
Актуальність теми статті;
Повнота й об’єктивність відображення в статті існуючого стану питань, що розглядаються автором;
Наявність бібліографічних посилань на значущі публікації в характерних джерелах інформації, передусім за останні роки;
Новизна/оригінальність поданих наукових результатів;
Наукова та/або практична значущість;
Обґрунтованість викладених наукових результатів;
Коректність використаної методології, методів, прийомів дослідження;
Ілюстративний матеріал достатньо відображає викладені наукові результати.

До рецензування допускаються наукові статті, оформлені відповідно до вимог до статей, які пройшли первинний контроль у редакції. Випускаючий редактор надає статті реєстраційний код і видаляє з неї відомості про автора (-ів) (кодування статті). Закодована стаття надсилається електронною поштою зовнішнім рецензентам. До рецензування залучаються вітчизняні та закордонні вчені, котрі мають наукові праці з проблематики, яка подається в статті, та позитивно зарекомендували себе щодо дотримання стандартів академічної доброчесності. Залежно від специфіки тексту та його тематики може бути декілька рецензентів. Від імені редакції таким вченим надсилається лист із проханням виконати рецензування. До листа додається закодована стаття та типова форма рецензії.

Рецензенти, котрі отримали закодовану статтю, заповнюють типову форму і обирають один з варіантів рекомендації:

Стаття рекомендується до друку в представленому вигляді;
Стаття може бути рекомендована до друку після усунення зауважень;
Потрібні значна переробка статті та повторне рецензування;
Стаття не рекомендується до друку.

У випадку відмови або необхідності доробки рецензенти мають надати письмове аргументоване пояснення причин такого рішення. Термін підготовки рекомендацій — протягом двох тижнів із моменту отримання статті. Рекомендації рецензентів надсилаються електронною поштою випускаючому редакторові. Остаточне рішення з урахуванням отриманих рецензій приймається на засіданні редакційної колегії в складі: головний редактор (заступник головного редактора), відповідальний секретар, випускаючий редактор.

Рішення редакції надсилається авторові, авторці (-ам). Статті, які потребують доопрацювання, надсилаються авторові, авторці (-ам) разом із текстом рецензії, що містить конкретні рекомендації стосовно доопрацювання статті. Анонімність рецензентів гарантується редакцією наукового збірника.

У разі значної переробки доопрацьований варіант статті надсилається на повторне рецензування. У випадку повторного негативного результату рецензування стаття відхиляється та не підлягає подальшому розгляду. Редакція не вступає в дискусію з авторами відхилених статей.

Подальша робота зі статтею, яка прийнята до публікації, здійснюється апаратом редакції відповідно до технологічного процесу. Рецензії та рекомендації на кожну статтю зберігаються в редакції в електронному вигляді протягом 3-х років від дня виходу номера збірника, у якому розміщена рецензована стаття.

Після підтвердження відповідності статті загальним вимогам, за наявності повного пакета документів, а також позитивної рецензії авторові повідомляють реквізити для сплати за друк.

Права та обов’язки рецензентів:

Рецензенти надають письмову рецензію на рукопис, наприкінці якої на основі аналізу готовності матеріалу надається висновок про можливість публікування статті.
Якщо рецензент рекомендує статтю до опублікування після доопрацювання з урахуванням зауважень або не рекомендує статтю до опублікування — в рецензії мають бути вказані причини такого рішення.
Рецензент повинен розглянути надіслану статтю в термін, погоджений із відповідальним секретарем, і надіслати до редакції (електронною поштою) мотивовану відмову від рецензування або рецензію.
Рецензенти оцінюють теоретико-методологічний рівень статті, її практичну цінність та наукову значущість. Окрім того, рецензенти визначають відповідність статті принципам етики у наукових публікаціях та надають рекомендації щодо усунення випадків їх порушення.
Рецензенти повідомляються про те, що надіслані їм рукописи є інтелектуальною власністю авторів та вважаються тими відомостями, що не підлягають розголошенню.
Рецензентам не дозволяється робити копії наданої на рецензування статті або використовувати знання про зміст статті до її опублікування.
Рецензування відбувається на засадах конфіденційності, коли інформація щодо статті (строки отримання, зміст, етапи та особливості рецензування, зауваження рецензентів та остаточне рішення щодо опублікування) не повідомляється нікому, окрім авторів та рецензентів. Порушення цієї вимоги можливе лише в разі наявності ознак або заяви щодо недостовірності чи фальсифікації матеріалів статті.

Права та обов’язки автора:

Авторові рецензованої роботи надається можливість ознайомитися з текстом рецензії, зокрема якщо він не згоден з висновками рецензента.
У разі незгоди з думкою рецензента автор статті має право надати аргументовану відповідь до редакції збірника. Стаття може бути спрямована на повторне рецензування або на узгодження до редакційної колегії.
Статті, надіслані авторам для доопрацювання, мають бути повернені до редакції не пізніше ніж за 2 тижні після отримання. Якщо стаття повертається в пізніший термін, відповідно, змінюється і дата її надходження до друку.
Відповідальний секретар повідомляє автору про терміни друку статті протягом не більше одного місяця з дня отримання позитивного висновку щодо опублікування статті.

Політика відкритого доступу

Збірник наукових праць "Культура України" підтримує Будапештську ініціативу відкритого доступу ВОАІ (Budapest Open Access Initiative) до опублікованого вмісту, дотримуючись принципів вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу. Це означає, що будь-яка публікація у збірнику має відкритий доступ до неї. Усі статті вільні для перегляду, читання, завантаження та друкування. Політика наукового збірника така, що відсутні національні, расові, релігійні, політичні або інші види обмежень для опублікування статей.

Редакційна етика

Редколегія збірника, приймаючи рішення щодо публікації, базується на сучасних юридичних вимогах стосовно авторського права, викладених в українському законодавстві, та етичних принципах, яких дотримують провідні представники видавництв наукової періодики. Нижчевикладених принципів мають дотримувати всі учасники видавничого процесу: автори, рецензенти та редактори. Подання статей авторами для публікації означає їх автоматичне погодження й ознайомленість із викладеними стандартами. Стосовно питань, пропозицій або скарг необхідно звертатися до редколегії.

Основні принципи: дотримання редколегією, авторами публікацій, рецензентами принципів академічної доброчесності, передбачених законами України, під час опублікування статті; виконання процедури незалежного рецензування й дотримання редакційної етики.

До публікації в науковому збірнику приймаються профільні статті проблемного, узагальнюючого, методологічного спрямувань, які містять нові наукові результати й раніше ніде не друкувалися. Праці мають бути написані на актуальну тему, містити результати глибокого наукового дослідження, новизну й обґрунтування наукових висновків відповідно до визначеної мети.
Автор, котрий надсилає статтю до фахового збірника наукових статей «Вісник ХДАК» або «Культура України», таким чином погоджується на її публікацію в збірнику, розміщення у відкритому доступі на офіційних веб-сайтах видання та наукометричних баз.
Рішення про публікацію приймає редколегія видання, яка може рекомендувати авторові доопрацювати статтю або відхилити матеріали, що не відповідають стандартам збірника, вимогам МОН України чи оформлені неналежним чином.
Редколегія залишає за собою право:
- на незначне редагування та скорочення, зберігаючи при цьому головні результати й авторську стилістику;
- змінювати та вносити уточнення до «Вимог до оформлення та подання статей» без попереднього повідомлення. У разі відмови в публікації праці рукописи статей авторам не повертаються.
Усі рукописи редагуються відповідно до сучасних вимог до наукових видань та їх оформлення.
Розміщені в збірнику авторські матеріали відображають особисту точку зору дослідників, яка може не збігатися з позицією редколегії.

Правила цитування:

усі цитати мають завершуватися посиланнями на джерела;
посилання на підручники є небажаними;
посилання на власні публікації допускається лише в разі нагальної необхідності;
вторинне цитування не дозволяється;
якщо в огляді літератури або далі за текстом наявне посилання на прізвище вченого – його публікація має бути зазначена в загальному списку посилань після статті;

Етичні аспекти:

Автори статей повною мірою відповідальні за зміст статті, достовірність матеріалу, дотримання законодавства про авторські та суміжні права, точність викладених даних, якість фактичного матеріалу (цитати, власні назви, формули, статистичні дані тощо), правильність і коректність цитувань, посилань і перекладу.
Текст статті має бути оригінальною розробкою автора або авторського колективу, яка не була опублікована раніше в жодному іншому виданні в нинішній або подібній до неї формі.
Стаття має бути подана до друку лише в одне видавництво, щоб уникнути можливих конфліктів інтересів.
Якщо співавторів кілька, вкажіть усіх, хто зробив вагомий внесок. Неприпустимо включати співавторів, які не брали участі в дослідженні.
Праця не має містити матеріалів, які порушують авторські права інших дослідників (текст і графічні матеріали).
Автори мають дотримувати принципів академічної доброчесності й несуть відповідальність за плагіат, зокрема за некоректне перефразування фрагментів праць без посилання на відповідне джерело.
У разі виявлення істотних помилок або неточностей у статті на етапі її розгляду або після публікації автор повинен негайно повідомити про це редакцію журналу.

Політика щодо плагіату

Редакція журналу приймає до публікації тільки оригінальні матеріали, статті, які не були опубліковані раніше і не подавалася для публікації в інший журнал. Статті у виданні перевіряються на наявність плагіату за допомогою програмного забезпечення StrikePlagiarism.com від компанії Plagiat.pl.

Редакція та редколегія збірника наукових праць «Культура України» за результатами перевірки та рецензування поданих текстів і матеріалів можуть відмовити авторові в публікації, якщо буде виявлено:

плагіат, тобто оприлюднення отриманих іншими особами наукових результатів як результат власного дослідження; дослівне цитування опублікованих текстів інших авторів без належного зазначення авторства; використання ілюстративного матеріалу без посилання на джерело; використання без офіційного дозволу даних і матеріалів, правовласники яких забороняють їх публікацію без спеціального узгодження;
самоплагіат, тобто відтворення без посилання на джерело інформації фрагментів, частин власних уже опублікованих текстів;
компіляцію;
надмірне цитування без належного аналізу джерел інформації, якщо обсяг такого текстового запозичення не обґрунтований метою та завданнями статті;
некоректні посилання на джерела або їх неповний бібліографічний опис, що перешкоджає належній ідентифікації;
фальсифікацію даних і результатів дослідження.

Якщо плагіат чи текстові запозичення виявлено редакторами або рецензентами на будь-якому етапі до публікації рукопису, автора (авторів) попереджують про необхідність переписати текст або зробити посилання на першоджерело.

У разі повторного виявлення запозичень редколегія залишає за собою право надалі не брати матеріали цього автора.

У випадку, якщо плагіат виявляють у вже опублікованій науковій праці, то вона вилучається з сайту видання з відкритого доступу із відміткою про виявлений плагіат.

Автори несуть відповідальність за отримання дозволу на авторське право для використання ілюстрацій, таблиць, малюнків, взятих в інших авторів та/або джерел.

Використання штучного інтелекту

Декларація про умови використання штучного інтелекту та технологій із підтримкою штучного інтелекту

Політика збірника наукових праць «Культура України» щодо використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) базується на позиціях COPE (COPE positions).

Усі автори мають розкрити (задекларувати) факт використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) або технологій на його основі під час дослідження та/або підготовки публікації. Декларація розміщується в супровідному листі до редакції збірника, у розділі «Використання штучного інтелекту».

Декларація повинна містити:

Назву Інструменту (сервісу) і версію генеративного ШІ (наприклад, ChatGPT-5, Claude 3, Gemini 1.5).
Перелік делегованих завдань (див. повний список GAIDeT* нижче).
Підтвердження повного людського контролю та перевірки результатів.
Рекомендовані деталі розкриття (де доречно): період використання, ключові параметри (за наявності), версія моделі на дату використання; короткий опис людського контролю / верифікації фактів; примітки щодо конфіденційності даних / видалення даних.
Вказівку, що інструменти ШІ не є авторами та не несуть відповідальності за зміст.

Конфіденційність і безпека даних.

Заборонено завантажувати у відкриті / комерційні ШІ-сервіси конфіденційні дані (персональні, комерційні, рукописи інших авторів, матеріали з обмеженим доступом) без юридичних підстав та письмових згод. Автори несуть відповідальність за анонімізацію.

Рецензування та редакційні процеси.

Рецензенти й редактори не повинні завантажувати неопубліковані рукописи чи їхні частини до генеративних ШІ-сервісів; будь-яке допоміжне використання (напр., мовне редагування) має бути розкритим у формі рецензії / листі-рішенні. ШІ не може виступати як «рецензент» або «особа, що приймає остаточне рішення».

Перевірка рукописів і правозастосування.

Редакція збірника може застосовувати ШІ-інструменти для виявлення ШІ-згенерованого контенту, однак ці результати не використовуються як єдиний доказ; оцінювання здійснюється людьми відповідно до COPE-процедур. У разі порушень діють стандартні процедури збірника та COPE: запити на пояснення, виправлення, відкликання тощо.

Заборонені практики:

приховане використання ШІ без декларації;
навмисне введення в оману (вигадані джерела, «галюцинації» тощо);
вбудовування прихованих інструкцій / підказок у тексти для маніпуляції ШІ-рецензентами.

На всі відомості, надані (систематизовані, відредаговані) ШІ, потрібно проставити посилання як на звичайне джерело, вказуючи назву нейромережі, модель, версію та дату доступу.

Приклад посилання в тексті: (OpenAI, 2023).

Приклад посилання в бібліографії:
OpenAI. (2025). ChatGPT (версія від 17 червня) [Велика мовна модель]. https://chatgpt.com/share/6851d4c4-f660-800c-b426-c60a9108e6d8

Посилання на конкретний чат можна отримати в правому верхньому куті діалогу з ChatGPT за допомогою функції «поділитися».

Автори повинні заявити та підтвердити, що жодна частина їхньої роботи, яка створена за допомогою ШІ чи технологій, які підтримують ШІ, не є плагіатом, не порушує етичну політику збірника наукових праць «Культура України» та не розглядається / не була подана до розгляду в іншому журналі.

Автори несуть відповідальність за точність представленого матеріалу, відсутність плагіату в дослідженнях, що виконані чатботами (такими як ChatGPT тощо), а також за визнання всіх джерел (включно з матеріалами, створеними чатботами) у своїй статті.

Повний перелік завдань (за таксономією GAIDeT), які можуть бути делеговані ШІ:

Концептуалізація: Генерування ідей, Визначення мети дослідження, Формулювання дослідницьких питань і гіпотез, Оцінювання здійсненності та ризиків, Попереднє тестування гіпотез.
Огляд літератури: Пошук і систематизація літератури, Написання огляду літератури, Аналіз ринкових трендів та/або патентного середовища, Оцінювання новизни дослідження та виявлення прогалин.
Методологія: Дизайн дослідження, Розроблення експериментальних або дослідницьких протоколів, Вибір методів дослідження.
Розробка програмного забезпечення та автоматизація: Генерування коду, Оптимізація коду, Автоматизація процесів, Створення алгоритмів для аналізу даних.
Керування даними: Збирання даних, Валідація, Очищення даних, Курація та організація даних, Аналіз даних, Візуалізація, Перевірка відтворюваності.
Написання й редагування: Генерування тексту, Вичитування та редагування, Резюмування тексту, Формулювання висновків, Адаптація та коригування емоційного тону, Переклад, Реформатування, Підготовка пресрелізів та матеріалів для популяризації.
Етичний аналіз: Аналіз упередженості та потенційної дискримінації, Аналіз етичних ризиків, Моніторинг дотримання етичних стандартів, Моніторинг конфіденційності даних.
Нагляд і керівництво: Оцінювання якості, Виявлення трендів, Визначення обмежень, Рекомендації, Підтримка публікації.

Оплата публікацій

Публікація в збірнику наукових праць «Культура України» безкоштовна. Водночас автори, рецензенти, члени редколегії не отримують жодних гонорарів. За бажанням автор статті може замовити собі друкований примірник журналу. Вартість друкованого примірника розраховується на час друку і перераховується безпосередньо на рахунок друкарні:

номер рахунку/IBAN: UA223003350000000260092270209.
Банк отримувача: АТ «Райффайзен Банк».
Отримувач: Озеров Геннадій Вікторович.
ІПН отримувача: 2771600034.

Друкований примірник журналу відправляється авторам за їх рахунок Укрпоштою або Новою поштою.