Ідеологічні стратегії державної культурної політики України
Анотація
Розглянуто методологічні аспекти спадкоємності радянської та сучасної культурної політики України. Проаналізовано ідеологічні підвалини трансформації функцій виконавчих органів влади України у сфері культури. Виявлено змістову суперечливість офіційного визначення культури в сучасному українському законодавстві. Доведено, що концептуальний консерватизм та термінологічна інертність у формулюванні принципів діяльності Міністерства куль тури сприяють фундаменталізації ідеології етатизму в культурній
політиці.
Посилання
Всеобщая декларация ЮНЕСКО о культурном разнообразии // ООН. — Режим доступа: ttp://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/cultural_ diversity.shtml. — Загл. с экрана.
Гриценко О. Роздержавлення в культурі: світовий досвід та українські реалії / О. Грицено // УЦКД. — Режим доступу: http://wwwсulturalstudies. in.ua/knigi_2a.php.— Назва з екрана.
Гурська О. А. Культурна політика радянської влади та її вплив на діяльність установ культури Галичини на початку Другої світової війни (1939-1941 рр.) / О. А. Гурська // Військ.-наук. вісн. — 2010. — Вип. 14. — С. 16–25. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vnv_ 2010_14_2.pdf. — Назва з екрана.
Добренко Е. Сталинская культура: методологическое удушье // Новое литературное обозрение / Е. Добренко. — 2013. — № 123.— Режим доступа: http://magazines.russ.ru/nlo/2013/123/30d.html — Загл. с экрана.
Институты управления культурой в период становления. 1917–1930-е гг. / науч. рук. Т. М. Горяева и др. — М. : Росспэн. — 2004. — 310 с.
Кравченко О. В. Культурна політика в Україні за часів незалежності: дискурс публічної політики / О. В. Кравченко // Культура України : зб. наук. пр. / Харків. держ. акад. культури. — Харків, 2010. — Вип. 29. — С. 47–57.
Кравченко О. В. Нормативний вимір сучасної культурної політики України // Культура України : зб. наук. пр. / Харків. держ. акад. культури. — Харків, 2013. — Вип. 40. — С. 22–31.
Ленин В. И. О кооперации / В. И. Ленин // Полн. собр. соч. — Изд. 5-е. — Т. 45. — С 369–377.
Про затвердження Положення про Міністерство культури України : постанова Каб. Міністрів України від 3 вер. 2014 р. № 495 // Офіц. вісн. України. — 2014 — № 81. — C. 11.
Про культуру : Закон України від 4 груд. 2010 р. № 2778 // Офіц. вісн. України. — 2011 р. — № 2. — С. 13.
Про Положення про Міністерство культури : указ Президента України від 6 квіт. 2011 р. № 388 // Офіц. вісн. України. — 2011. — № 29. — С. 57.
Про Положення про Міністерство культури і мистецтв України : указ Президента України від 9 груд. 1995 р. № 1136 // Верховна Рада України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1136/95. — Назва з екрану.
Про Положення про Міністерство культури і мистецтв України : указ Президента України від 31 серп. 2000 року № 1038 // Офіц. вісн. України. — 2000 — № 35. — С. 22.
Про Положення про Міністерство культури і туризму : указ Президента України від 2 груд. 2005 р. № 1688 // Офіц. вісн. України. — 2005. — № 49. — С. 26–30.
Хестанов Р. Генезис культурной политики и возникновение массовой культуры в СССР (1917–1953) / Руслан Хестанов // Социология власти. — 2012.— №8. — С. 74–96.
Янковская Г. И дискурс с дискурсом говорит / Галина Янковская. — Режим доступа: http://gefter.ru/archive/11358. — Загл. с экрана.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
