«Кіноатракціон» Тома Ганнінга як протопатерн сучасного інтерактивного кінематографу
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.090.07Ключові слова:
інтерактивне кіно, кіно атракціонів, Том Ганнінг, механіка вибору, медіаархеологія, агентство, інтерфейс, база даних, алгоритмічна атракціяАнотація
Здійснена спроба довести спадковість між ключовими принципами «кіна атракціонів» Т. Ганнінга та механіками сучасного інтерактивного кіно, проаналізувавши, як логіка видовища, прямого звернення та афективного впливу технологічно переосмислюється в епоху цифрових медіа. Доведено, що центральна механіка інтерактивного кіно «точка вибору» функціонує як сучасний атракціон. Визначено, що принцип «екзибіціонізму» реалізується через інтерфейс, який руйнує наративне занурення та демонструє власну сконструйованість. Зазначено, що афективний вплив створюється не стільки візуальним видовищем, скільки психологічним напруженням самого акту прийняття рішення. Проаналізовано, що механізм «обмеженої агентності» є не недоліком, а ключовим естетичним прийомом для створення атракціонного ефекту. Також констатовано трансформацію публічного, спільного атракціону на індивідуалізований, приватний та керований даними алгоритмічний вибір.
Посилання
Elsaesser, T. (2016). Film history as media archaeology. Amsterdam University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctt1zxskjv. [In English].
Ernst, W. (2013). Digital memory and the archive (J. Parikka, Ed.). University of Minnesota Press. https://www.jstor.org/stable/10.5749/j.ctt32bcwb. [In English].
Fernández-Vara, C. (2019). Introduction to Game Analysis (2nd ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781351140089. [In English].
Gunning, T. (1990). The Cinema of Attraction[s]: Early Film, Its Spectator and the Avant-Garde. In T. Elsaesser (Ed.), Early cinema: Space, frame, narrative (pp. 381–388). BFI Publishing. https://surl.li/lxrffn. [In English].
Gunning, T. (2004). An aesthetics of astonishment: Early film and the (in)credulous spectator. In L. Williams (Ed.), Viewing positions: Ways of seeing film (pp. 114–133). Rutgers University Press. https://blogs.ubc.ca/astu204a/files/2016/05/gunning-1.pdf. [In English].
Huhtamo, E. (2006). The pleasures of the peephole: An archaeological exploration of peep media. In E. Kluitenberg (Ed.), Imaginary media. De Balie publishing. https://gebseng.com/media_archeology/reading_materials/Erkki_Huhtamo-Pleasures_of_the_Peephole.pdf. [In English].
Huhtamo, E., & Parikka, J. (Eds.). (2011). Media archaeology: Approaches, applications, and implications. University of California Press. https://doi.org/10.2307/jj.23689317. [In English].
Kessler, F. (2006). The Cinema of Attractions as Dispositif. In W. Strauven (Ed.), The cinema of attractions reloaded (pp. 57–70). Amsterdam University Press. https://www.jstor.org/stable/j.ctt46n09s. [In English].
King, G. (2000). Spectacular narratives: Hollywood in the age of the blockbuster. I. B. Tauris. https://www.bloomsbury.com/us/spectacular-narratives-9780857716972. [In English].
Manovich, L. (2001). The language of new media. MIT Press. [In English].
McMahan, A. (2006). Chez le photographe c’est chez moi: Relationship of actor and filmed subject to camera in early film and virtual reality spaces. In W. Strauven (Ed.), The cinema of attractions reloaded (pp. 291–308). Amsterdam University Press. https://www.jstor.org/stable/j.ctt46n09s.21. [In English].
Murray, J. H. (1997). Hamlet on the holodeck: The future of narrative in cyberspace. MIT Press. [In English].
Musser, C. (1990). The emergence of cinema: The American screen to 1907. Smithsonian Institution Press.
Ndalianis, A. (2000). The frenzy of the visible: Spectacle and motion in the era of the digital. https://www.researchgate.net/publication/265193239_The_Frenzy_of_the_Visible_Spectacle_and_Motion_in_the_Era_of_the_Digital. [In English].
Parikka, J. (2012). What is media archaeology? Polity Press. https://www.academia.edu/35452955/Whatis_Media_Archaeology. [In English].
Prince, S. (1996). True lies: Perceptual realism, digital images, and film theory. Film Quarterly, 49(3), 27–37. https://doi.org/10.2307/1213468. [In English].
Ryu, J. H. (n.d.). The Cinema of Special Effects Attractions and Its Representation of Reality: The Comparison between the Early Tricks and Digital Effects [Doctoral dissertation, Georgia State University]. https://www.thanhouser.org/Research/Jae%20Ryu%20-%20Early%20Tricks%20and%20Digital%20Effects.pdf. [In English].
Elsaesser, T. (2016). Film History as Media Archaeology: Tracking Digital Cinema. Amsterdam University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctt1zxskjv. [In English].
Zielinski, S. (2006). Deep time of the media: Toward an archaeology of hearing and seeing by technical means (G. Custance, Trans.). MIT Press. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
