«Аніме про Момотаро» та «Великий куш»: компаративний аналіз
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.090.03Ключові слова:
культурологія, японська культура, японський фольклор, візуальна культура, Anime Studies, Великий куш, аніме, ідеологія, образ МомотароАнотація
У фокусі статті — розкриття зв’язку між аніме про Момотаро (1930-ті — 1940-ті рр.) та сьонен-аніме «Великий куш» як культурних каналів реактуалізації і популяризації смислів традиційної культури та ідеологічних установок японського націоналізму в просторі візуальної культури Японії. За допомогою компаративного, аксіологічного, семіотичного та структурного аналізу здійснено зіставлення сюжетів, образної семантики, ціннісного й ідеологічного базису аніме, що досліджуються. З’ясовано, що сюжет аніме про Момотаро та «Великого куша» (“One piece”) відтворює фабулу японської народної казки «Момотаро: персиковий хлопчик». Виявлено, що семантика образів у цих творах відображає стереотипні уявлення японців про народи Азії та Західного світу, які сформувалися під впливом народної релігії та активно використовувалися офіційною пропагандою за часів існування Японської імперії (1868–1947). Доведено, що використання у творах демонологічних, зооморфних та піратських образів актуалізує ключові ідеологічні положення японського експансіоністського націоналізму, які пов’язані з демонізацією народів Заходу, легітимізацією колоніальної політики Японії в Східній Азії, колективізмом, а також традиційними уявленнями про божественне походження імператора (арахітогамі) й титульної нації (кокутай).
Посилання
Anime-boom! (2016, August 30), 1945. Momotaro’s Divine Sea Warriors Eagles 1942. [Video]. YouTube. https://youtu.be/m4ORufDYlIM?si=wvq8TPJbY1BySw3P. [In English].
Anime-boom! (2016, June 6), Momotaro’s Sea Eagles 1942. [Video]. YouTube. https://youtu.be/GzjpsuRHiro?si=ULaRJqgdAoYh4xQZ. [In English].
Anime and Manga Studies. (2024, January 7). One Piece in anime and manga studies. Anime and Manga Studies. https://www.animemangastudies.com/2024/01/07/one-piece-in-anime-and-manga-studies/. [In English].
Base Ball Bible. (2015, April 29). Momotaro vs Micley mouse / 桃太郎 対 ミッキーマウス. [Video]. YouTube. https://youtu.be/zFGtgp5A9ZA?si=L80OVFwTYYG5neT9. [In English].
Brenner, R. (2007). Understanding manga and anime. Bloomsbury publishing USA. [In English].
Ccm111. (2019, October 16). [1928] Nihonichi Momotarou. [Video] YouTube. https://youtu.be/-2MIEuwch9o?si=G-ucylfsRcsi6Y1E. [In English].
Ccm111. (2019, October 17). [1931] Sora no Momotarou. [Video] YouTube. https://youtu.be/KEVMIUrt9u0?si=UdF_VZ9cgQB-e-um. [In English].
Clements, J. (2013). Anime: A history. British Film Institute. [In English].
Davis, N. (2015). Manga and Anime go to Hollywood. Bloomsbury Academic. [In English].
Dower, J. (1986). War without Mercy: Race and Power in the Pacific War. Pantheon. [In English].
Drazen, P. (2014). Anime Explosion! The What? Why? and Wow! of Japanese Animation. Stone Bridge Press. [In English].
Hitoshi, N. (2014). The illusion of Living God “Arahitogami” and “State Shinto”: What invoke Absolute God? Part 2. The Illusion of “State Shinto” (Supplement). Chapter 8. What was the “State Shinto” theory? ResearchGate. https://tinyurl.com/47z9n9ms. [In English].
Hori, H. (2018). Promiscuous Media: Film and Visual Culture in Imperial Japan, 1926–1945. Cornell University Press. [In English].
Hu, T. Y. G. (2010). Frames of Anime: Culture and Image-Building. Hong Kong University Press. [In English].
Ko, M. (2010). Japanese Cinema and Otherness: Nationalism, Multiculturalism and the Problem of Japaneseness. Routledge. [In English].
Novielli, M. R. (2018). Floating Worlds: A Short History of Japanese Animation (Focus Animation). CRC Press. [In English].
Paramore, K. (2009). Ideology and Christianity in Japan. Routledge. [In English].
Singh, M. P. (2021). Odyssey of the cultural narrative: Japan’s cultural representation in Eiichiro Oda’s One Piece. Global Media Journal, Indian Edition, 13(1), 1–24. https://tinyurl.com/jy6heumt. [In English].
Vintage Cartoons Channel. (2016, June 16). Umi no Momotarô (1932) 海の桃太郎 (Momotaro’s Underwater Adventure) [Video]. YouTube. https://youtu.be/L9P1T8Lw3hU?si=8f4Kqk6QgTo3OiEY. [In English].
Yoshida, T. (1981). The Stranger as God: The Place of the Outsider in Japanese Folk Religion. Ethnology, 20(2), 87–99. https://doi.org/10.2307/3773058. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
