Деякі стильові тенденції еллінізму як основа для творення зображального канону Східного церковного обряду
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.085.02Ключові слова:
мистецький канон, тенденції, іконографія, акультурація, культурологія, мистецтвознавство, трансформація стилю, символізм, синкретизм, сакральністьАнотація
У статті послідовно викладено та обґрунтовано стильовий концепт деяких унікальних мистецьких тенденцій еллінізму, що мають спільну сакральну природу із зображальним каноном та обрядовістю східних церков, а також запропоновано оновлені ретроспективні художньо-образні принципи для переоцінки ролі цих тенденцій. Це дозволило з іншої точки зору переглянути причинно-наслідковий зв’язок між сюжетною символьно-декоративною атрибутикою античного погребального ритуалу та духовно-філософськими основами раннього християнського мистецтва і, як наслідок, виявити додаткові сутнісні характеристики візантійського іконічного зображального канону, кристалізованого після ІХ століття. У результаті долучення до наукового обігу змодельованих та уніфікованих поняттєво-категоріальних конструкцій вдалось певною мірою заповнити мистецтвознавчі та культурологічні лакуни в межах актуальної тематики поставленого питання. Водночас у дослідженні розглянуто символьні та світоглядні орієнтири двох духовно-естетичних парадигм стародавнього античного світу і християнської ціннісно-мистецької апологетики й сакральної атрибутики.
Посилання
Demianchuk, A. (2015). How a Ukrainian icon is created: From the author’s experience. Olena Teliha Publishing House. [In Ukrainian].
Donchenko, O. (2001). Archetypes of social life and politics; deep regulators of psychopolitical everyday life. Lybid. [In Ukrainian].
Kovalova, M. (2007). Iconographic canon as an artistic method in Christological images (based on the material of Byzantine monuments of the XI–XIV centuries). Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstv, 7, 48–54. [In Ukrainian].
Code of Canons of the Eastern Churches (1993). Latin-Ukrainian edition by (Y. Kobiv, Ed.). Publishing House of the Basilians. [In Ukrainian].
Kozinchuk, V. (2018). The history of the formation of the canons of iconography. Visnyk Prykarpatskoho universytetu imeni Vasylia Stefanyka. Mystetstvoznavstvo, 37, 23–28. [In Ukrainian].
Kozinchuk, V. (2020). The genre canon in iconographic art (based on the works of H. K. Wagner). Aktualni pytannia humanitarnykh nauk: mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka, 32(1), 52–56. https://doi.org/10.24919/2308-4863.1/32.214472. [In Ukrainian].
Kozinchuk, V. (2020). The iconographic canon as a theological imperative. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk: mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka, 28(5), 116–120. https://doi.org/10.24919/2308-4863.5/28.208904. [In Ukrainian].
Kozinchuk, V. (2021). Methodological problems of the canon in iconography. Baltic Journal of Legal and Social Sciences, (2), 73–80. https://doi.org/10.30525/2592-8813-2021-2-8. [In Ukrainian].
Stoian, S. (2014). Cultural and historical metamorphoses of symbolism in European fine arts: a monograph. Millennium. [In Ukrainian].
Tsuhorka, O. (2019). Realistic trends of Ukrainian baroque icon painting. Culture of Ukraine, 66, 259–266.
https://doi.org/10.31516/2410-5325.066.24 [In Ukrainian].
Shpidlik, T., & Gargano, I. (2006). Spirituality of the Greek and Eastern Fathers. Svichado. [In Ukrainian].
Brigstocke, H. (Ed.). (2001). The Oxford Companion to Western Art. Oxford University Press. [In English].
Gerke, F. (1967). Spätantike und frühes christentum (Kunst der Welt, Serie 5). Schweizer Verlagshaus AG. [In German].
Spier, J., Potts, T., & Cole, S. (2018). Beyond the Nile. Egypt and the Classical World. J. Paul Getty Museum.
https://lccn.loc.gov/2017034009. [In English].
Winckelmann, J. J. (1756). Gedanken ueber die Nachahmung der griechischen Werke in der Malerey und Bildhauerkunst. Im Verlag der Waltherischen Handlung. [In German].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
