Візія функцій капельмейстера в XVI–XVIIІ cт.: на матеріалі докторату Адольфа Хибінського
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.084.09Ключові слова:
Адольф Хибінський, капельмейстерська діяльність, музична теорія і практика, хорове виконавство, оркестрове виконавство, історія диригентського мистецтваАнотація
На матеріалі докторату А. Хибінського “Beiträge zur Geschichte des Taktschlagens” («Внесок до історії диригування») окреслено комплекс завдань, форм, методів і цілей діяльності капельмейстера ХVI–XVIIІ ст. Визначено обсяг знать, умінь та особистих якостей, необхідних для провадження ефективної капельмейстерської діяльності. Прослідковано еволюцію форм і методів керування колективним виконанням музики: за безпосередньої участі капельмейстера в музикуванні як співака або інструменталіста-концертмейстера; за допомогою батути або візуальних засобів мануальної техніки. Виявлено основні фактори, які сприяли поступовій трансформації візії цілей капельмейстерства від рутини гучного відбивання такту до мистецтва диригентської інтерпретації. У світлі залучення частини українських земель до тогочасних європейських культурних процесів, виявлено можливість запозичення виконавського досвіду вітчизняними (зокрема, львівськими) реґентами-капельмейстерами. Намічено напрями подальших досліджень праці А. Хибінського як нововіднайденого наукового артефакту.
Посилання
Antonovych, M. (1997). Musica sacra: Сollection of articles on the history of Ukrainian church music. Yu. Yasynovskyi (Ed.). Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of National Academy of Sciences of Ukraine. [In Ukrainian].
Antonovych, M. (2003). Memories of Adolf Сhybiński and Lviv University. Yu. Yasynovskyi (Ed.-Comp.), Musica humana: Collection of articles of the Department of Musical Ukrainian Studies, 1, 58–66. [In Ukrainian].
Hnatyshyn, O. (2012). Two approaches to the study of the history of Ukrainian church music as a stage in the development of national media studies. Culture of Ukraine, 38, 245–256. https://ic.ac.kharkov.ua/nauk_rob/nauk_vid/rio_old_2017/ku/kultura38/30.pdf. [In Ukrainian].
Hrab, U. (2003). Adolf Сhybiński is the founder of the Department of Musicology at Lviv University. Musica humana: Collection of articles of the Department of Musical Ukrainian Studies, 1, 25–46. [In Ukrainian].
Hrab, U. (2009). Musicology as a university discipline: Lviv School of Musicology of Adolf Chybińsky (1939–1941). Ukrainian Catholic University. [In Ukrainian].
Hrab, U. (2019). Myroslav Antonovych: intellectual biography. Emigrational musicology in the Ukrainian culture formation of the post-war decades. Ukrainian Catholic University. https://er.ucu.edu.ua/handle/1/2173?show=full. [In Ukrainian].
Kudryk, B. (1995). An overview of the history of Ukrainian church music. Yu. Yasynovskyi (Ed.). Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of National Academy of Sciences of Ukraine. [In Ukrainian].
Lazarevych Ye. (2018). M. Antonovych’s Byzantine Choir in the context of European choir performance of the second half of the XX century [Candidate’s thesis, M. V. Lysenko Lviv National Music Academy]. https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2018/10/avtoreferat-lazarevych.pdf. [In Ukrainian].
Letters of Adolf Сhybiński to Myroslav Antonovych (2003). Yu. Yasinovskyi (Ed.). Musica humana: Collection of articles of the Department of Musical Ukrainian Studies, 1, 67–110. [In Ukrainian and Polish].
Syrotynska, N. (2010). Myroslav Antonovych as a historian of church singing. Musica humana: Collection of articles of the Department of Musical Ukrainian Studies, 3, 61–72. [In Ukrainian].
Toloshniak, N. (2018). Borys Kudryk is a researcher and composer of church music. Calophony: Scientific collection from the history of church monody and hymnography, 9, 317–320. https://er.ucu.edu.ua/handle/1/1529. [In Ukrainian].
Toloshniak, N. (2023). Borys Kudryk’s work in the Ukrainian musical culture of the first half of the XX century. Ukraine. Europe. World. History and names in culturas and artistic reflections, 6, 319–323. https://doi.org/10.31318/2786-8877.6.2023.291429. [In Ukrainian].
Chybiński, A. (1912). Beiträge zur Geschichte des Taktschlagens. Breitkopf & Härtel. [In German].
Czekanowska, A. (2003). Adolf Chybiński jako Pedagog i Historyk. Musica humana: Zbirnyk statei kafedry muzychnoi ukrainistyky, 1, 47–57. [In Polish].
Syrotynska, N. (2022a). Autor’s handwriting of an anonymous Ukrainian creator of the Note-Linear Irmologion of the mid-XVII century (1654–1657). Ostkirchliche Studien, 1–22. https://noek.info/publikationen/3236-ostkirchliche-studien-band-71-heft-2. [In English].
Syrotynska, N. (2022b). The influence of German musical-theoretical treatises of the XVI century on the creation of Ukrainian five-line notation. Music in der Ukraine. Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa. Mitteitsgemeinschaft an der Universität Leipzig. Gudrun Schröder Verlag, 24, 295–305. https://ul.qucosa.de/api/qucosa%3A82373/attachment/ATT-0/. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.