Художні трансформації образу батька в українському кінематографі сталінського періоду
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.083.12Ключові слова:
Українське кіно, кінематограф тоталітарної доби, архетип, художній образ батька, кінопропаганда, Олександр Довженко, Ігор СавченкоАнотація
У статті послідовно розглядаються особливості художніх інтерпретацій батьківського архетипу в українському кінематографі в період правління Йосифа Сталіна. На прикладі кінофільмів «Іван» (1932), «Чарівний сад» (1935), «Аероград» (1935), «Партизани в степах України» (1942), «Третій удар» (1948) здійснюється аналіз політичних та соціокультурних чинників, що корінним чином вплинули на особливості трактування екранного персонажа батька в зазначений період. Згідно з юнгівським ученням про архетипи колективного несвідомого, батьківська постать розглядається в статті в найширшому символічному значенні — коли батьківську роль для людини може відігравати ціла соціальна інституція або ж апарат державної влади. Саме тому значна увага приділяється взаємовідносинам між радянською владою та громадянами УРСР. Ці зв’язки тогочасні кінематографісти часто репрезентували, орієнтуючись на класичні моделі сімейних відносин: представникам більшовицької системи відводилася роль опікунів, населенню — їхніх вихованців.
Посилання
Hoseiko, L. (2005). History of Ukrainian cinema: 1896–1995. KINO-KOLO. [In Ukrainian].
Hutsula, V. (2015, November 11). The fate of children of “enemies of the people” in the USSR. Internet-resurs Zbruch. https://zbruc.eu/node/44121. [In Ukrainian].
Dovzhenko, O. (1926). To the problem of fine arts. VAPLITE. Zoshyt pershyi, 25–36. [In Ukrainian].
Dovzhenko, O. (1964). Collected works in five volumes (Vol. 2: Kinopovisty). O.T. Honchar, M.T. Rylsky (Eds.). Dnipro. [In Ukrainian].
Dovzhenko, O. (1968). Why “Ivan”? In O. Babyshkin (Ed.), About beauty: a collection of articles (pp. 59–62). Mystetstvo. [In Ukrainian].
Dovzhenko, O. (2019). “Ivan”: “a movie about a new man”. An interview with the author of “Ivan”: from revolutionary cinema to proletarian cinema. In V. N. Myslavskyi (Ed. and author’s commentary), The first decade of Oleksandr Dovzhenko’s cinematic work: a collection (pp. 378–380). Dim reklamy. [In Ukrainian].
Zholdak, B. (2004). The absurdity of “Aerograd”. In L. Briukhovetska, S. Trymbach (Eds.), Dovzhenko and the cinema of the XX century: a collection of articles (pp. 211–220). Editorial office of the journal “Kino-Teatr”. [In Ukrainian].
Zeldovych, G. (1936). The growth of the creative orientation of the author of “Aerograd”. Radianske kino, 4 (April), 8–17. [In Ukrainian].
Confucius. (2023). Sayings. Folio. [In Ukrainian].
Lytvynov, O. (2017). Paternalism. In The Great Ukrainian Legal Encyclopedia (Vol. 2, 556–560). Pravo. [In Ukrainian].
Novikova, L. (2015). The case of the “counter-revolutionary activity” of the actor Mykola Nademsky (based on the materials of the State Archives of Odesa region). Naukovyi visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu teatru, kino i telebachennia imeni I. K. Karpenka-Karoho, 16, 171–192. [In Ukrainian].
Plokhii, S. (2023). Gates of Europe: The history of Ukraine from the Scythian wars to independence. KSD. [In Ukrainian].
Popok, A. (2004). Far Eastern settlements of Ukrainians. In V. A. Smolii (Ed.), Encyclopedia of the History of Ukraine (Vol. 2: G-D, pp. 281–283). Naukova Dumka. [In Ukrainian].
Trymbach, S. (2007). Oleksandr Dovzhenko: the death of the gods. Identification of the author in the national time-space. Hlobus. [In Ukrainian].
Trymbach, S. (2014). Dovzhenko and the leaders (Stalin — Khrushchev — Beria). In V. Ageeva, S. Trymbach (Eds.), Dovzhenko without makeup: letters, memoirs, archival findings (pp. 193–264). Komora. [In Ukrainian].
Haynes, J. (2003). New Soviet Man: Gender and Masculinity in Stalinist Soviet cinema. University of Manchester Press. [In English].
Kenez, P. (1992). Films of the Second World War. In A. Lawton (Ed.), The Red Screen: Politics, Society, Art in Soviet Cinema (pp. 148–171). Routledge. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
