Комеморація як форма репрезентації Голокосту в культурному просторі України ХХІ століття
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.082.02Ключові слова:
Голокост, комеморація, культурний простір, місця пам’яті, Україна, євреїАнотація
Комеморація Голокосту — практика вшанування, що є квінтесенцією пам’яті про єврейське минуле та перспективним підходом для осмислення колективного досвіду. Успішна реалізація форм пам’ятання активно впроваджується в головних історичних центрах, пов’язаних з юдейською історією: Польща, Угорщина, Німеччина та ін. Саме там комеморативні практики стали невіддільною частиною мультикультурного виміру. Вітчизняний фокус пам’ятання Голокосту тривалий час регламентувався політичними механізмами пострадянського простору, позбавляючи соціум можливості розширити функціонал вшанування. Це вплинуло на презентацію увічнення трагедії та формування самоідентичності серед українських євреїв. У статті представлено розгляд окремих прикладів сучасних комеморативних практик Голокосту та їхній вплив на культурний простір України. Виявлена та проаналізована динаміка урбаністичного, візуального й меморіального ракурсів вшанування, окреслена їхня специфіка. Методика ґрунтується на використанні таких методів: історико-культурологічного, за допомогою якого охарактеризовано особливості єврейської культурної пам’яті в рамках репрезентації Голокосту; соціологічний метод візуального аналізу, за допомогою якого досліджено специфіку меморіальних практик на прикладах комеморації; структурно-семіотичних методів, за допомогою яких було визначено співвідношення індивідуальної та колективної рефлексії в меморіальному просторі, окреслено специфічну символіку трагедії. Означено, що переосмислення трагедії єврейського народу є результатом переосмислення Голокосту в суспільстві. Це стало можливим завдяки активізації досліджень трагедії.
Доведено: у результаті реконструкції в соціокультурному вимірі образу минулого виникає можливість позбавити катастрофу євреїв локального сприйняття та зосередитися на створенні міжкультурної комунікації через призму позитивної тенденції збереження й відновлення пам’яті.
Посилання
Bauman, Z. (2022). Modernity and the Holocaust. Spirit and letter. [In Ukrainian].
Bobrov, V. (2022). In the first person: the history of the Holocaust in eyewitness accounts. Ukrainian Center for Holocaust Studies. [In Ukrainian].
Brandon, R., Lauer, W. (2015). The Shoah in Ukraine. The spirit and the letter. [In Ukrainian].
Kiridon, A. (2016). The politics of memory in a democracy. Ukraina-Yevropa-Svit, (17), 216–236. http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/6956/1/Kyrydon.pdf. [In Ukrainian].
Machulin, L. (2015). The role of decommunization and commemoration (immortalization) in the formation of the worldview of the post-soviet individual. Visnyk KhDADM. Seriia: “Mystetstvo v mizhdystsyplinarnykh doslidzhenniakh”, (3), 70–73. https://www.visnik.org.ua/pdf/v2015-03-12-machulin.pdf [In English].
Podolsky, A. (2020). Memory of the Holocaust victims as a factor of Jewish identity in Ukraine. In Berezhna S. V., Rymarenko S. Y., Jewish national community in the context of integration of Ukrainian society (pp. 344–361). I. F. Kuras Institute of Pedagogical Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine. https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/Jewish-national-community_180.pdf. [In Ukrainian].
Snyder, T. (2017). Black Earth. The Holocaust as history and warning. Medusa. [In Ukrainian].
Tyaglyi, M. (2010). The Creation of the Nazi Empire and the Holocaust in Ukraine. Ukrainian Center for Holocaust Studies. [In Ukrainian].
Arendt, H. (2012). Antisemitism: Part One of The Origins of Totalitarianism. Mariner Books Classics. [In English].
Assmann, A. (2006). Der lange Schatten der Vergangenheit. Erinnerungskultur und Geschichtspolitik. C. H. Beck. https://books.google.com.ua/books?id=Se4-ieen1EEC&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false [In Germani].
Assmann, A. (2012). Cultural Memory and Western Civilization: Functions, Media, Archives. Cambridge UP. [In English].
Berenbaum, M. (2006). The World Must Know: The History of the Holocaust as Told in the United States Holocaust Memorial Museum. Little, Brown. [In English].
Browning, C. (2004). National Jewish Book Award for The Origins of the Final Solution: The Evolution of Nazi Jewish Policy, September 1939-March 1942. University of Nebraska Press and Yad Vashem. [In English].
Charny, I. W. (2000). Encyclopedia of genocide. ABC-CLIO. [In English].
Gilbert, M. (2014). The Holocaust: The Human Tragedy. RosettaBooks. [In English].
Halbwachs, M. (1967). La Mémoire collective. Les Presses universitaires de France. Presses Universitaires de France. [In French].
Hilberg, R. (2001). Sources of Holocaust Research: An Analysis. I. R. Dee. [In English].
Hirsch, M. (2012). The Generation of Postmemory: Writing and Visual Culture After the Holocaust. Columbia University Press. [In English].
Longerich, P. (2012). Holocaust: The Nazi Persecution and Murder of the Jews. Oxford University Press. [In English].
Nora, P. (1981). Faire de l’histoire. Gallimard, 1973, con Jacques Le Goff, trad. di Isolina Mariani, Fare la storia, Einaudi. [In French].
Toffler, A. (1993). War and Anti-War: Survival at the Dawn of the 21st Century Hardcover (First Edition). Little Brown & Co. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
