Системогенез виконавської діяльності в музиці ХХ століття

Автор(и)

  • Є. Ю. Ареф’єва Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5060-2251

DOI:

https://doi.org/10.31516/2410-5325.081.05

Ключові слова:

музичне мистецтво, виконавська діяльність, системогенез, культурогенез, образ, синтез мистецтв

Анотація

Теорія системогенезу та екосистемний підхід до аналізу великих соціокультурних систем рефлексії дозволяють осмислити музичний простір як єдність системогенезу та культурогенезу. Охарактеризовано міметичний, логістичний та рефлексивний підходи щодо формування виконавської майстерності музиканта на прикладі вокальних й інструментальних складових сучасного художнього твору. Сучасна виконавська майстерність технологізована й специфікована в межах антропних, медіатекстуальних і візуальних патернів, які впливають на виконавську діяльність. Виникають більш творчі, ширші і глобальніші системи, які застосовують досягнення віртуального, іконічного, візуального повороту, виходять на екранні комунікації, сучасну театральну сцену, яка стає радикалізованішою, відмінною від тієї, яка була раніше. Екологічна настанова як апеляція до метафізичних витоків певною мірою акцентує різноманітність здійснення системогенезу у виконавській культурі. Усі синте́зи, які здійснюються на основі музичної стихії, музичного тексту, метатексту музичного дискурсу, потребують адекватних виконавського вміння, майстерності і творчості.

Біографія автора

Є. Ю. Ареф’єва, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ

доктор філософії, старший викладач, кафедра музичного мистецтва

Посилання

Anokhin, P. K. (1978). Selected Works. Philosophical aspects of the theory of functional system. Nauka. [In Russian].

Arefieva, A. Y. (2018). Creative principles of vocal pedagogy: cultural and historical parallels. The unity of teaching and research is the main principle of the university. Materials of the summary scientific-practical conference of teachers, doctoral students and postgraduate students of the Faculty of Philosophical Education and Science (May 14–19, 2018), 188–191. [In Ukrainian].

Gnyd, B. (2002). Performing schools of Ukraine. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. [In Ukrainian].

Zinkevych, O. S. (1992). Ukrainian avant-garde. Muzyka, 4, 4–5. [In Ukrainian].

Kyselov, M. M., Hardashchuk, T. V., & Zarubytskyi, K. E. (2006). Ecological dimensions of globalization. Parapan. [In Ukrainian].

Kyianovska, L. (1998). Myroslav Skoryk: a creative portrait of the composer in the mirror of the era. Spolokh. [In Ukrainian].

Kozarenko, O. (2000). The phenomenon of the Ukrainian national musical language. Naukove tovarystvo im. T. H. Shevchenka. [In Ukrainian].

Konovalova, I. Yu. (2023). Perception of the concept of “musical work” in modern scientific discourse. Culture of Ukraine, 80, 82–88. [In Ukrainian].

Lehenkyi, Y. (2022). Ukrainian national fashion of the XX century: image and myth. Universytet “Ukraina”. [In Ukrainian].

Neretyna, S. S. (1999). Tropes and Concepts. YFRAN. [In Russian].

Morin, E (1992). Method: towards a study of humankind. The nature of nature. (Vol. 1). J. L. Roland Belanger (Transl. and Introd.). Peter Lang. [In English].

Stravinsky, V., & Craft, R. (1978). Stravinsky in Pictures and Documents. Simon and Schuster. [In English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-21

Номер

Розділ

Мистецтвознавство