Від напівпублічних щоденників до соціальних мереж: історія та трансформації персонального письма
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.080.04Ключові слова:
щоденники, персональне письмо, соціальні мережі, Фейсбук, культурні практики, публічність, приватність, ідентичність, самопізнання, індивідуалізмАнотація
Розглянуто історію напівпублічних щоденників, які писали, зокрема, для того, аби поділитися своїми записами з іншими. Проаналізовано спільні ознаки та відмінності практик записування й осмислення особистого досвіду в напівпублічних щоденниках доінтернетної доби та сучасних соцмережах. Виокремлено дві головні інтенції персонального письма в щоденниках та соцмережах: записати й осмислити події особистого життя для приватних цілей, зокрема задля кращого усвідомлення подій, які відбулися, та формування власної ідентичности, поділитися записаним з іншими. Розглянуто проблему конфлікту між цими двома інтенціями в ширшому контексті конфлікту між приватним і публічним у щоденниках та соцмережах. Показано трансформації ролі щоденника та комплексність функцій соцмереж порівняно з функціями щоденника щодо записування та осмислення особистого досвіду.
Посилання
Barbukova, I. S., & Shpetna, S. A. (2016). Virtual self-presentation in online diaries. In M. O. Nikulchev (Ed.), Fenomen ukrainskoi intelihentsii v konteksti hlobalnykh transformatsii. Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (Krasnoarmiisk, DonNTU, March 17-18, 2016) (pp. 17–21). Korzun D. Yu. [In Ukrainian].
Vydashenko, N. I. (2014). Dovzhenko — Lyubchenko: Diaries of O. Dovzhenko and A. Liubchenko as a Phenomenon of Ukrainian Memoir of the XX Century (Content Paradigm and Genre Nature) [Candidate’s thesis abstract, Drahomanov National Pedagogical University]. Starolat V. M. https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/5176/Vydashenko.pdf?sequence=1&isAllowed=y. [In Ukrainian].
Koloshuk, N. (2012). Olha Kobylianska’s “Diaries” as an ego-text of the decadent era: narcissism of the female “I”. Slovo i chas, 4, 63–70. [In Ukrainian].
Levchenko, K. (2011). Typological features of the Internet diary as the newest communicative environment. Naukovi zapysky [Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho]. Seriia: Filolohiia (movoznavstvo), 14–15, 182–186. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_filol_2011_14-15_39. [In Ukrainian].
Perebyinis, O. (November 24, 2020). Mariia Bashkirtseva — a bright comet in the sky of the XIX century. Istorychna pravda. https://www.istpravda.com.ua/columns/5fbc8474af512/. [In Ukrainian].
Shpetna, S. A. (2019). Online diary as a tool for changing the author’s and reader’s consciousness. In K. D. Hlukhovtseva (Ed.), Slobozhanska besida-12. Linhvistyka tekstu i vyvchennia ukrainskoi mentalnosti. All-Ukrainian scientific and practical conference (Starobilsk, November 7–8, 2019), (222–228). Publishing House of the State Institution “Taras Shevchenko Luhansk National University”. [In Ukrainian].
Bloom, L. Z. (1996). “I write for myself and strangers”: private diaries as public documents. In S. Bunkers & C. Huff (Eds.), Inscribing the daily: Critical essays on women’s diaries (pp. 23–37). University of Massachusetts Press. [In English].
Botes, L. (2023, March 10). I’m an influencer, but I deleted and deactivated all my social media. Medium. https://medium.com/@lindiebotes/im-an-influencer-but-i-deleted-and-deactivated-all-my-social-media-e2c2d9e018e0. [In English].
Culley, M. (1989). “I Look at Me”: Self as Subject in the Diaries of American Women. Women’s Studies Quarterly, 17 (3–4), 15–22. [In English].
Dean, J. (2009). Democracy and other neoliberal fantasies: Communicative capitalism and left politics. Duke University Press. [In English].
Fothergill, R. A. (1974). Private chronicles: A study of English diaries. Oxford University Press. [In English].
Humphreys, L., Gill, P., Krishnamurthy, B., & Newbury, E. M. H. (2013). Historicizing New Media: A Content Analysis of Twitter. Journal of Communication, 63 (3). https://doi.org/10.1111/jcom.12030. [In English].
Hunter, J. H. (1992). Inscribing the self in the heart of the family: Diaries and girlhood in late-Victorian America. American Quarterly, 44 (1), 51–81. [In English].
Ibrahim, Y. (2021). Accounting the ‘self’: From diarization to life vlogs. Convergence: The International Journal of Research into New Media Technologies, 27 (2), 330–342. [In English].
Linton, M.-J. A., Jelbert S., Kidger, J., Morris, R., Biddle, L., & Hood, B. (2021). Investigating the Use of Electronic Well-being Diaries Completed Within a Psychoeducation Program for University Students: Longitudinal Text Analysis Study. JMIR Publications. Advancing Digital Health & Open Science. https://www.jmir.org/2021/4/e25279. [In English].
Manchester Guardian. (1936, December 18). All sorts of diaries. Manchester Guardian, p. 7. [In English].
McCarthy, M. (2000). A pocketful of days: Pocket diaries and daily record keeping among nineteenth-century New England women. The New England Quarterly, 73 (2), 274–296. [In English].
McKay, E. (2001). The Diary Network in Sixteenth and Seventeenth Century England. Eras Journal, 2. Queens University. [In English].
Moran, J. (2015). Private Lives, Public Histories: The Diary in Twentieth-Century Britain. Journal of British Studies, 54 (1), 138–162. https://www.jstor.org/stable/24701728. [In English].
Motz, M. F. (1987). Folk expression of time and place: 19th-Century midwestern rural diaries. Journal of American Folklore, 100 (396), 131–147. [In English].
O’Sullivan, C. (2005). Diaries, on-line diaries, and the future loss to archives; or blogs and the blogging bloggers who blog them. The American Archivist, 68 (Spring / Summer), 53–73. [In English].
Zboray, R. J., & Zboray, M. S. (2023). Journals and diaries. Encyclopedia.com: Arts, Culture magazines. https://www.encyclopedia.com/arts/culture-magazines/journals-and-diaries. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
