Історична тематика в ігровому і документальному кінематографі: порівняльний аналіз
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.079.05Ключові слова:
ігрове кіно, історичне кіно, історична драма, документальне кіно, журналістське розслідування, виражальні засобиАнотація
У статті аналізуються метаморфози висвітлення історичних та актуальних проблем в ігровому й документальному кіно. Автор окреслює загальну складність історичного жанру, що часто супроводжується критикою суспільства, владних структур, кінокритиків тощо. Виконано аналіз драматургії фільмів, а також виражальних режисерсько-операторських засобів і прийомів, звукорежисури. Особливу увагу приділено аналізу методів збору інформації в документальних фільмах, властивих телерепортерству: спостереження, робота з документами, інтерв’ю тощо. Детально розглядаються партисипативний та поетичний стилі документального кіно. Виявлено, що документальне кіно є більше незалежним, ніж ігрове, насамперед від бюджетних питань та відгуків критиків, тому коло проблем, висвітлених у документальних кінотворах, є значно ширшим. Документальний кінематограф також багатший виражальними засобами. Автори сучасної історичної драми, наслідуючи документальний формат, зловживають статичними кадрами та замкнутим простором, хронікальним переліком подій і послідовним монтажем. Висловлено пропозиції щодо перегляду принципів роботи над історичним жанром, що дозволить вийти на новий рівень розвитку ігрового кіно.
Посилання
Alforov, A., Alforova, Z. (2022). The audiovisual sphere and creative industries: morphological transformations in the first quarter of the XXI century. Culture of Ukraine, 77, 7–18. DOI: https://doi.org/10.31516/2410-5325.077.01. [In Ukrainian].
Alforova, Z. (2019). Dissipativity as a principle of morphological transformations of audiovisual art. Culture of Ukraine, 65, 191–195. DOI: https://doi.org/10.31516/2410-5325.065.19. [In Ukrainian].
Horyslavets, Ye. (2021). Cultural discourse of the evolution of screen language. Culture of Ukraine, 73, 28–34. DOI: https://doi.org/10.31516/2410-5325.073.03. [In Ukrainian].
Kysliuk, K. (2020). Theoretical and methodological features of the cultural approach to the phenomenon of the visual. Culture of Ukraine, 69, 9–21. DOI: https://doi.org/10.31516/2410-5325.069.01. [In Ukrainian].
Mezhyrova, S. (2020). Means of expressiveness of television and communication forms: transformation under the influence of morphological changes. Culture of Ukraine, 67, 54–62. DOI: https://doi.org/10.31516/2410-5325.067.05. [In Ukrainian].
Chorna, K. (2020). Features of the implementation of infotainment in domestic docudrama. Culture of Ukraine, 70, 233–243. DOI: https://doi.org/10.31516/2410-5325.070.22. [In Ukrainian].
Amago, S. (2018). Local Landscapes, Global Cinemascapes, and the New Galician Documentary. Abriu, 7, 81–99. DOI: 10.1344/abriu2018.7.4. [In English].
Anderson-Lopez, J., Lambert, R. J., Budaj, A. (2021). Tug of War: Social Media, Cancel Culture, and Diversity for Girls and The 100. KOME − An International Journal of Pure Communication Inquiry, 9(1), 64–84. DOI: 10.17646/KOME.75672.59 [In English].
Bergland, R., Bonwell, A., Gongalla, S., Medapati, S., Heater, H. (2018). Newspapers Vs. TV: Who is Taking the Most Advantage of The Www? Online Journal of Communication and Media Technologies, 8(2), 105–116. DOI: 10.12973/ojcmt/2356 [In English].
Betancourt, M. (2018). ‘Cinema’ as a Modernist Conception of Motion Pictures. AM Journal of Art And Media Studies, 16, 55–67. DOI: 10.25038/am.v0i16.254 [In English].
Bieniek-Tobasco, A., Rimal, R. N., McCormick, S., Harrington C. B. (2020). The Power of Being Transported: Efficacy Beliefs, Risk Perceptions, and Political Affiliation in the Context of Climate Change. Science Communication, 42(6), 776–802. DOI: 10.1177/1075547020951794 [In English].
Canella, G. (2017). Social movement documentary practices: digital storytelling, social media and organizing. Digital Creativity, 28(1), 24–37. DOI: 10.1080/14626268.2017.1289227 [In English].
Cashman, C. R. (2019). Golden Ages and Silver Screens: The Construction of the Physician Hero in 1930–1940 American Cinema. J Med Humanit, 40(4), 553–568. DOI: 10.1007/s10912-019-09554-0 [In English].
Clark, K. (1960). Looking at Pictures. Holt, Rinehart and Winston. [In English].
Courtney, S. (2018). Split Screen Nation: Vernacular Screen Forms of the American Paradox. Revue Lisa — Lisa E-Journal, 16(1). DOI: 10.4000/lisa.9537 [In English].
Engberg, M., Bolter, J. D. (2020). The aesthetics of reality media. Journal of Visual Culture, 19(1), 81–95. DOI: 10.1177/1470412920906264 [In English].
Fox, C. F. (2018). The Documentary Films of Jose Gomez Sicre and the Pan American Union Visual Arts Department. ARTMARGINS, 7(3), 34–56. DOI: 10.1162/ARTM_a_00217 [In English].
Freeman, S. (2020). Democracy, Religion & Public Reason. Daedalus, 149(3), 37–58. DOI: https://doi.org/10.1162/DAED_a_01802 [In English].
Habel, P., Moon, R., Fang, A. (2018). News and information leadership in the digital age. Information Communication & Society, 21(11), 1604–1619. DOI: 10.1080/1369118x.2017.1346136 [In English].
Iacovetti, C. (January 25, 2016). Spotlight: The Burden of Truth. Creative Screenwriting. https://creativescreenwriting.com/spotlight-the-burden-of-truth/ [In English].
Jesty, J. (2019). Image Pragmatics and Film as a Lived Practice in the Documentary Work of Hani Susumu and Tsuchimoto Noriaki. Arts, 8(2), 1–18. DOI: 10.3390/arts8020041 [In English].
Kretz, V. E. (2019). Television and Movie Viewing Predict Adults’ Romantic Ideals and Relationship Satisfaction. Communication Studies, 70(2), 208–234. DOI: 10.1080/10510974.2019.1595692 [In English].
McKee, R. (1997). Story: Substance, Structure, Style and the Principles of Screenwriting. Regan Books. [In English].
Miranda-Galbe, J., Cabezuelo-Lorenzo, F., Lopez-Medel, I. (2021). Analytical Model of Transmedia Storytelling Ecosystems in Audiovisual Fiction: The Spanish Model of The Ministry of Time. Communication & Society, 34(1), 1–13. DOI: 10.15581/003.34.1.1-13 [In English].
Miyao, D. (2019). What’s the Use of Culture? Cinematographers and the Culture Film in Japan in the Early 1940s. Arts, 8(2), 1–9. DOI: 10.3390/arts8020042 [In English].
Nakamura, L. (2020). Feeling good about feeling bad: virtuous virtual reality and the automation of racial empathy. Journal of Visual Culture, 19(1), 47–64. DOI: 10.1177/1470412920906259 [In English].
Ness, R. (2021). A Certain Autonomy: Music in the Films of John Huston. Miranda, 22, 1–18. DOI: 10.4000/miranda.39288 [In English].
Nichols, K. (2001). Introduction to Documentary. Indiana University Press. [In English].
Perreault, G., Stanfield, K. (2019). MOBILE JOURNALISM AS LIFESTYLE JOURNALISM? Field Theory in the integration of mobile in the newsroom and mobile journalist role conception. Journalism Practice, 13(3), 331–348. DOI: 10.1080/17512786.2018.1424021 [In English].
Rabiger, M. (1987). Directing the Documentary. Focal Press. [In English].
Rabiger, M. (2004). Directing the Documentary. Elsevier Inc. [In English].
Robison, W. B. (2020). Lancastrians, Tudors, and World War II: British and German Historical Films as Propaganda, 1933–1945. Arts, 9(3), 1–24. DOI: 10.3390/arts9030088 [In English].
Sekielski, Т. (Director). (2019). Tell No One [Tylko nie mów nikomu]. [Film]. Sekielski Brothers. [In English].
Sheehan, R. A. (2019). Epistolary Form and the Displaced Global Subject in Recent Films by James Benning and Jem Cohen. Area Abierta, 19(3), 363–381. DOI: 10.5209/arab.63612 [In English].
Tefertiller, A. C., Maxwell, L. C., Morris, D. L. (2020). Social Media Goes to the Movies: Fear of Missing Out, Social Capital, and Social Motivations of Cinema Attendance. Mass Communication and Society, 23(3), 378–399. DOI: 10.1080/15205436.2019.1653468 [In English].
Yeo, S. K., Binder, A. R., Dahlstrom, M. F., Brossard, D. (2018). An inconvenient source? Attributes of science documentaries and their effects on information-related behavioral intentions. Journal of Science Communication, 17(2), 1–23. DOI: 10.22323/2.17020207 [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
