Антропоцентризм як методологічний принцип вищої освіти: теоретичні та практичні аспекти
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.076.01Ключові слова:
методологія, вища освіта, антропоцентризм, студентоцентризм, викладач, студент, Харківська державна академія культуриАнотація
Охарактеризована сутність антропоцентризму як ключового методологічного принципу сучасної вищої освіти, базованого на піднесенні до статусу мети та центру освітньої діяльності людини, людинотворення. Студентоцентризм розглянуто як один із головних складників освітнього антропоцентризму. Проаналізовано наукові погляди та наведено результати власних досліджень особливостей побудови рівноправних партнерських відносин та взаємних оцінних суджень у системних взаємозв’язках «викладач — студент», «студент — студент», «викладач — викладач» задля забезпечення цілісності педагогічного процесу, балансу і відповідальності учасників освітньої діяльності, підвищення її якості.
Акцентовано на перевазі новітніх педагогічних технологій: peer teaching, яка має значний дидактичний потенціал у системній взаємодії «студент — студент», корисна як для студентів — «учня», так і для студента — «викладача»; peer coaching, спрямована на партнерську взаємодію «викладач — викладач».
Посилання
Anthropocentrism. (2001). Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy. (Vol. 1, p. 604). Kyiv. [In Ukrainian].
Anthropocentrism. (2002). Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk. (p. 33). Abrys. [In Ukrainian].
Anthropocentrism. (2002). Sotsiolohiia. Terminy. Poniattia. Personalii: navchalnyi slovnyk-dovidnyk. (p. 13). Kyiv. [In Ukrainian].
Barabasheva, Y. V. (2018). Technology Peer Coaching (historical aspect of development). Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta, 5 (194), 255–259. [In Russian].
Chumak, M. (2020). Methodological dimensions of student-centered learning in modern higher education. Osobystist studenta ta sotsiokulturne seredovyshche universytetu v suspilnomu konteksti: zbirnyk naukovykh prats IV Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii. May 18, 2020, Kyiv. (National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Institute of Higher Education). [In Ukrainian].
Digest of best practices in education for the WS-Director program. (2016). Soiuz. [In Russian].
Khorunzhyi, H. (2012). Student-centeredness as a principle of academic culture. Vyshcha shkola, 4, 7–24. [In Ukrainian].
Klymenko, K. (2017). Student-centeredness as a principle of academic culture of a modern university. Dydaskal, 17, 60–63. [In Ukrainian].
Kurliand, Z. N. (Ed.). (2007). Higher school pedagogy: a textbook. Znannia. [In Ukrainian].
Kurysheva, A. Yu. (2020). The use of peer teaching in higher education: basic models. Ystorycheskaia y sotsyalno-obrazovatelnaia mуsl. (Vol. 12, №1, 136–144). [In Russian].
Law of Ukraine “On Education”. (2017). Parlamentske vydavnytstvo. [In Ukrainian].
Law of Ukraine “On Higher Education”. (2017). Parlamentske vydavnytstvo. [In Ukrainian].
Lipin, M. V. (2016). Anthropocentrism as an anthological theft. Hileia, 108, 158–162. [In Ukrainian].
Rashkevych, Yu. M. (2014). The Bologna Process and New Paradigms of Higher Education: A Monograph. Lvivska politekhnika. [In Ukrainian].
Research of essential characteristics of Ukrainian students. (2016). Marketynhovуe yssledovanyia v Ukrayne, 4, 48–51. [In Ukrainian].
Synhaivska, A. (2015). The phenomenon of learning: subjective orientation in the student-centered environment of higher education. Vyshcha shkola, 2–3, 63–71. [In Ukrainian].
Ushynskyi, K. D. (1952). Man as a subject of education. An attempt at pedagogical anthropology. (Vol. 4). Derzhavne uchbovo-pedahohichne vydavnytstvo. [In Ukrainian].
Vitchenko, A. (2021). Subject-subject interaction or student-centeredness? (On the problem of correlation of methodological principles and approaches in modern higher education). Vyshcha shkola, 5, 39–50. [In Ukrainian].
Vynohradova, V. Ye. (2019). Psychology of higher education: theoretical and practical aspects: a textbook. Karavela. [In Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
