Колаж як основа творчої методології Сергія Параджанова
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.074.13Анотація
Актуальність. Тривалий час спадок Параджанова-митця та Параджанова-режисера осмислювався окремо. Натомість художня й кінематографічна складові творчого генія С. Параджанова мають не лише спільне коріння, але й багато різних точок перетину. У кінокартинах режисера ключову роль відіграє предмет-річ, який не лише несе функціональне навантаження, але й наділений додатковим (переважно асоціативним) сенсом.
Мета статті — здійснити аналіз феноменології колажу С. Параджанова як авторської артпрактики, що пронизує як художні, так і кінематографічні роботи митця.
Методологія. Авторами застосовано: 1) компаративний метод аналізу, для формування системи порівняння образотворчих та кінематографічних творів митця; 2) формально-стилістичний та композиційно-пластичний методи, для виявлення й інтерпретації ключових компонентів художньої мови С. Параджанова.
Результати. С. Параджанов свідомо відмовляється від багатьох можливостей, яких надає режисерові традиційна кінематографічна мова, маніфестуючи образотворчу методологію оповіді як ключову для авторського «екранного живопису». В естетиці радянського мистецтва колаж С. Параджанова міг існувати лише в рамках авторського кінематографу. Постмодерністське мислення потрапляло до радянського мистецтва, зокрема, через авторське кіно, де однією з ключових фігур був С. Параджанов.
Новизна. У публікації по-новому розкривається роль та місце колажних засобів виразності в художній мові авторського кінематографу С. Параджанова.
Практичне значення. Матеріали і результати розвідки можуть бути корисними як для академічного використання, так і у дидактичній площині.
Висновки. Аналіз кінострічок, художніх творів та сценарних матеріалів С. Параджанова дозволив виокремити три головні особливості його колажного інструментарію: 1) робота з кольором та візіоністика; 2) особливості візуальної репрезентації текстів; 3) фактури та об’єми зображень у кадрі. Прийоми колажування мають немало суто образотворчих властивостей, які по-різному відтворюються в кінематографічному художньому тлі. Кінематограф С. Параджанова є органічною частиною його образотворчої феноменології, яка набуває різних систем репрезентації в декількох паралельних видових та жанрових парадигмах мистецтва.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
