Суспільний діалог як шлях до створення інклюзивного туристичного простору (на прикладі КЗК «Музей ім. К. І. Шульженко»)
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.074.05Анотація
Важлива проблема сучасного українського суспільства — відсутність інклюзивного простору, що водночас сповільнює соціалізацію молоді з інвалідністю. Звичайні шляхи її вирішення перебувають у площині благодійницької моделі ментальності, натомість сучасна модель розвитку суспільства передбачає діалог та спільну діяльність, зокрема в реалізації принципів інклюзії в туристичній інфраструктурі (помітною частиною якої є музеї). Метою статті є дослідження впровадження інклюзивного простору в музеях як підприємствах індустрії туризму в результаті налагодження суспільного діалогу. Робота — прикладне дослідження, яке базується на принципах філософії діалогу, який присвячено пошукам практичних шляхів реалізації гуманістичної моделі розвитку суспільства на конкретному підприємстві туристичної інфраструктури. У результаті аналізу успішних прикладів упровадження інклюзивного простору в українських музеях розроблено поетапний план трансформацій простору у напрямі інклюзії для КЗК «Музей ім. К. І. Шульженко». Для першого етапу важливим є створення простору діалогу з представниками цільової аудиторії та налагодження співпраці в рамках робочої групи. Для другого — співпраця під час роботи над екскурсіями. Наступним етапом роботи з удосконалення інклюзивного простору є трансформація інфраструктури.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
