Піаніст і його інструмент (на прикладі творчості Олександра Таро)

Автор(и)

  • Я. В. Воскобойніков Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, Харків, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-4637-3104

DOI:

https://doi.org/10.31516/2410-5325.072.11

Ключові слова:

фірма рояля, «Pleyel», «Erard», комплекс почуттів, звукові функції, Олександр Таро і рояль, «Steinway & Sons», музичні альбоми, «Yamaha», амбасадор фірми

Анотація

Рояль є «медіатором використання», через який виконавець відтворює звукову конструкцію музичного твору, яка виникає в його уяві. Кожне виконання — це відкриття тембральних і технічних характеристик інструмента, через спектр почуттів: слух, дотик, зір, біль та ін. У ХІХ ст. Ф. Шопен і Ф. Ліст відкривали звукові можливості роялів «Pleyel» і «Erard», нині відомий французький піаніст О. Таро презентує звукові спектри роялів «Steinway & Sons» і «Yamaha» у більш ніж сорока альбомах музики різних епох. У дискографії виконавця з 2001 по 2019 рр. була представлена творчість Й. С. Баха, Ж.-Ф. Рамо, Ф. Куперена, Л. Бетховена, Ф. Шопена і С. Рахманінова на роялі «Steinway & Sons», творчість Д. Скарлатті, Ж.-Н.-П. Руайє, Дж. Гершвіна і Г. Малера на роялі фірми «Yamaha», офіційним представником якої О. Таро є сьогодні. Сучасний медіапростір стає полем для творчої діяльності митця-«амбасадора» — представника і випробувача роялів конкретної фірми, яким може стати досвідчений, фаховий виконавець, здатний розкрити тембральні можливості музичного інструмента на конкретному репертуарі.

Біографія автора

Я. В. Воскобойніков, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, Харків

аспірант кафедри «теорії музики», концертмейстер кафедри «сольного співу та оперної підготовки»

Посилання

Voronin, A. (2004). The myth of technology. Moscow: Nauka. [In Russian].

Long, M. (1985). At the piano with Debussy. Moscow: Sovetskiy kompozitor. [In Russian].

Nazaykinskiy, E. (1988). The sound world of music. Moscow: Muzyka. [In Russian].

Frederick, E. (1979). The “Romantic” Sound in Four Pianos of Chopin’s Era. Magazine, November. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/746286?read-now=1&seq=2#page_scan_tab_contents. [In English].

Harmonia mundi (2020). Retrieved from http://www.harmoniamundi.com/#!/home. [In English].

Newman, G. (2015). Baroque and beyond: the french spirit of pianist alexandre tharaud. Retrieved from https://www.vanclassicalmusic.com/baroque-and-beyond-the-french-spirit-of-pianist-alexandre-tharaud. [In English].

Tharaud, A. [Figaro Live Musique] (2012, October 5). Alexandre Tharaud — The Man I Love — Le Live. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=u7q7Bn9bEjQ. [In English].

Tharaud, A. [Faces of Classical Music — 1] (2014, October 3). Jean-Philippe Rameau: Nouvelles Suites — Alexandre Tharaud. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=nYFJPXr1YzA&t=102s.

Tharaud, A. (2017). Montrez-moi vos mains. Paris: Bernard Grasset. [In English].

Tharoud, A. [Warner Classics]. (2019, November 15). Alexandre Tharaud — Royer: «L’Aimable» (Premier livre de pièces de clavecin). Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=kXK2LiMhwPQ. [In English].

Tharaud, A. [Warner Classics]. (2016, November 2). Alexandre Tharaud “Elegie” de Rakhmaninov. Retrieved from https://youtu.be/AOxcCs5ZGDE. [In English].

Tharaud, A. [Alexandre Tharaud] (2017, January 14). Piano Concerto No. 2 in C Minor, Op. 18: I. Moderato. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=8TWH9r2ZTdM. [In English].

Tharaud, A. [Warner Classics]. (2018, September 28). Alexandre Tharaud records Beethoven: Piano Sonatas Nos. 30, 31 & 32. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=AMMCRR289HQ. [In English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-23

Номер

№ 72 (2021)

Розділ

Мистецтвознавство

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.

Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.