Взаємозв’язок формул календарно-обрядової та шлюбної семантики в піснях весняного й весільного циклів
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.072.07Ключові слова:
народна пісня, весняний цикл, весільний цикл, звідництво дівчини, Галя, коса, козак, сосна, Дунай, дівчина, хлопецьАнотація
Досліджено формули сюжету «звідництво дівчини» як такого, що стосується весняного та весільного циклів народних пісень: «три», пригощання напоями, зустріч гостей, мандрування в три етапи, коса, горіння дерева, потоплення дівчини, обіцянка кращого життя, бесіда дівчини під час спалювання (потоплення), дівчина-Галя, хлопець-козак. Показано, що з означених стрижньових формул цього сюжету більшість можна знайти в колядках, щедрівках, веснянках та купальських піснях. Доведено, що сюжет «звідництво дівчини» пов’язаний з рухом сонця, оскільки за світоглядом давніх мешканців України сонце народжувалося десь за Доном, а за Дунаєм — «вмирало». Визначено, що стояння під сосною, яка палає, — аналогічно зустрічі світанку, а рух до Дунаю (від Дону додому) або занурення в Дунай означає ритуальну смерть під час переходу дівчини до заміжнього стану. Створено варіант тлумачення пісні «Їхали козаки»: дівчина з хлопцем-нареченим та сватами після ритуального пригощання відправилася в ритуальну мандрівку на шлюбну ініціацію в ліс, де під сосною зустріла світанок, що підтвердив наречений.
Посилання
Antonovich, V., Dragomanov, M. (1874). Historical songs of the Little Russian people with explanations. (Vol. 1). Kуiv: Frid. [In Russian].
Bezkorovainaia, N. S. (2011). Ukrainian song as a mirror of the people’s soul. Kul’tura narodov Prichernomor’ja, 214, 143–145. [In Russian].
Voropai, O. (1958). Customs of our people. Munich: Ukrainske vydavnytstvo. [In Ukrainian].
Hlushko, M. (2014). Opel wedding. Mifolohiia i folklor, 3–4, 120–130. [In Ukrainian].
Hordiichuk, M. (1963). Ukrainian folk polyphony. Kyiv: Mystetstvo. [In Ukrainian].
Efremova, L. O. (2006). Songs of Ukrainian wedding songs. Kyiv: Naukova dumka. [In Ukrainian].
Efremova, L. O. (2016). Folk songs of Poltava region. Kyiv: Logos. [In Ukrainian].
Zagriychuk, I. D. (2020). Pseudo-traditions: nature and the possibility of overcoming them. Traditional culture in the context of globalization: new challenges and world trends. Kharkiv: Regional organizational and methodical center of culture and art. [In Ukrainian].
Flower, K. (2010). Ukrainian songs about a girl who traveled with a seducer. Zibrannia prats, 255–287. [In Ukrainian].
Kozholianko, G. (2012). Wedding ceremonies of Ukrainians (origins, symbols, ideological content). Karpaty: liudyna, etnos, tsyvilizatsiia, 4, 193–206. [In Ukrainian].
Kolessa, F. (2009). Review of Ukrainian-Russian folk poetry. Visnyk Lvivskoho Universytetu. Seriia filolohichna, 47, 166–272. [In Ukrainian].
Lavrinenko, S. (2011). Logoepistema of the sphere of legal culture in ballads about premarital relations. Movoznavchyi visnyk, 12–13, 222–226. [In Ukrainian].
Liubchenko, V. (2001). Didactic ballad “about Haika”: Ukrainian-Jewish bilingual folklore. Dolia yevreiskoi dukhovnoi ta materialnoi spadshchyny v XX st. (р. 155–164). [In Ukrainian].
Marchenko, O. M. (2001). Family rituals of the southern Pobuzhye. Kultura narodov Prychernomoria, 20, 104–108. [In Ukrainian].
Nesen, I. (2008). Wedding ritual of middle Polissya: traditional structure and relict forms. Visnyk Lvivskoho Universytetu. Seriia istorychna, 43, 261–319. [In Ukrainian].
Boredom, G. A. (1970). Ukrainian ballad. Kyiv: Dnipro. [In Ukrainian].
Oh you, Galyu, Galyu is young. (2009). Livejournal. Retrieved from https://nance-of-nantla.livejournal.com/111908.html. [In Ukrainian].
Pashnik, S. D. (2019). Native Gods. Zaporozhye: RPK. [In Ukrainian].
Pashnik, S. D. (2021). Songbook. Zaporozhye: RPK. [In Ukrainian].
Pashnik, S. D. (2021, March 21). The pine was set on fire — Galya was married. Ridna vira. Retrieved from http://ridnovir.in.ua/index.php/statti/233-sosnu-pidpalyly-haliu-zamizh-viddaly. [In Ukrainian].
Petrukhina, L. (2007). “Poor Galya” in the webs of collective marriage. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna, 41, 266–275. [In Ukrainian].
Skripnik, G. A., Dmitrenko, M. K., Gritsa, S. Y. (2009). Ukrainian People’s Dumas. Dumy rannoho kozatskoho periodu. (Vol. 1). Kyiv: Institute of Art History, Folklore and Ethnology. M. T. Rylsky National Academy of Sciences of Ukraine. [In Ukrainian].
Sorochuk, L. (2011). Water as a “female” symbol of fertility. Ukrainian Studies Almanac, 6, 47–49. [In Ukrainian].
Teleutsya, V. (2008). Wedding ceremony of Ukrainians of the Danube region. Folklorni zoshyty (IKA), 11, 71–84. [In Ukrainian].
Trehubov, D. G., Trehubova, I. M. (2019). A retrospective of the reflection of the problem of separation from the homeland in the works of Ukrainians. Kultura Ukrainy, 66, 30–42. [In Ukrainian].
Trehubov, D. G., Trehubova, I. M. (2020). Plot analysis of folk songs with the general formula “girl’s seducer”. Kultura Ukrainy, 69, 46–58. [In Ukrainian].
Franco, I. Ya. (1984). Stefan Voivode. Zibrannia tvoriv. (Vol. 42, pp.17–56). Kyiv: Naukova dumka. [In Ukrainian].
Tsekhmistruk, Yu. (2006). Folk songs of Volyn: records of 1936–37. Lviv-Rivne: Lviv National Music Academy named after M. V. Lysenko. [In Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
