Константи й новації в оркестровому письмі балету «Агон» І. Стравінського
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.071.15Ключові слова:
І. Стравінський, балет «Агон», оркестрове письмо, оркестрова фактура, поліфонія, серійна технікаАнотація
Досліджено специфіку оркестрового письма балету «Агон» І. Стравінського з точки зору взаємодії виявлених нами константних принципів багатофігурності, комбінаторності й пластичності та новацій, зумовлених підвищеною значимістю поліфонічних прийомів. Згруповано номери балету з погляду домінування константних або новаційних принципів оркестрового письма. Систематизовано типи оркестрової фактури в номерах із пріоритетом горизонтального мислення: одноголосся (унісон) або розщеплення унісону; фактура на основі контрапунктичної взаємодії коротких ліній; фактура на базі контрастної поліфонії, яка виникає в результаті поєднання довгих ліній; фактура на основі імітаційної поліфонії. Досліджено специфіку реалізації названих принципів як констант оркестрового письма І. Стравінського й «універсалій» його оркестрового мислення в новому мовно-стилістичному контексті.
Посилання
Asafev, B. (1977). Book about Stravinsky. Leningrad: Muzyka. [In Russian].
Baeva, A. A. (2009). Opera theater of I. F. Stravinsky. Moscow: KRASAND. [In Russian].
Glivinskii, V. V. (1995). Later work of I. F. Stravinsky. Study. Donetsk: “Donechchyna”. [In Russian].
Druskin, M. (2009). Igor Stravinsky. Personality, creativity, views. L. G. Kovnatskaia et al. (Ed.), Collection of works (Vol. 4, p. 31–265). St. Peters-burg: Kompozitor. [In Russian].
Zaderatskii, V. V. (1980). I. Stravinsky’s Polyphonic Thinking: Research. Moscow: Muzyka. [In Russian].
Kardash, N. S. (2010). Opera “The Rake’s Progress” and ballet “Agon” by Igor Stravinsky — the phenomenon of the last opus. (thesis abstract … candidate of Art History). Russian Institute of Art History. St. Petersburg. [In Russian].
Koliadenko, N., Shmelkova, A. (2013). Plasticity as a general aesthetic and musical phenomenon. Vestnik muzykal’noy nauki, 5–11. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/plastichnost-kak-obscheesteticheskoe-i-muzykalnoe-yavlenie/viewer. [In Russian].
Korobetska, S. Yu. (2011). Orchestral style: theory, history, modernity: monograph. Kyiv: Publishing house of Drahomanov National Pedagogical Drahomanov University. [In Ukrainian].
Savenko, S. (2001). Stravinsky’s World. Moscow: Kompozitor. [In Russian].
Savchenko, G. S. (2019). Multifigure of orchestral writing as a principle of time and space organization in I. F. Stravinsky’s orchestral works (from early ballets to Symphony in C and Symphony in three parts). Aspects of historical musical study, 16, 242–258. [In Ukrainian].
Savchenko, H. S. (2020). Combinatorics as a principle of orchestral thinking of I. F. Stravinsky. Culture and art: modern tendencies and prospects, Materials of all-Ukrainian scientific-practical conference. (P. 281–283). Odesa: «Helvetyka». [In Ukrainian].
Smirnov, V. V. (2011). From folklorism to new classics. As for the problem of periodization of I. Stravinsky’s works. Ustyluh — Hollywood: about Stravinsky and his works. (Р. 13–30). St. Petersburg: Composer. [In Russian].
Schnittke, A. (1973). Paradoxicality as a trait of Stravinsky’s musical logic. I. F. Stravinsky. Articles and materials, p. 383–434. [In Russian].
Yarustovskii, B. M. (1982). Igor Stravinsky. Leningrad: Muzyka. [In Russian].
Richardson, M. (2003). A Manual, a Model, and a Sketch. The “Bransle Gay” Dance Rhythm in Stravinsky’s Ballet Agon. Mitteilungen der Paul Sacher Stiftung, 16, 29–35. [In English].
Rogers, L. (2004). A Serial Passage of Diatonic Ancestry in Stravinsky’s. The Flood. Journal of the Royal Musical Association, 129 (2), 220–239. doi.org/ 10.1093/jrma/129.2.220. [In English].
Smyth, D. (2000). Stravinsky as Serialist: The Sketches for Threni. Music Theory Spectrum, 22(2), 205–224. doi.org/10.2307/745960. [In English].
Straus, J. (1999). Stravinsky’s Serial “Mistakes”. Journal of Musicology, 17 (2), 231–271. doi.org/ 10.2307/763889. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
