Сонати № 2 та № 9 як віхи на шляху еволюції фортепіанного стилю О. Скрябіна
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.071.11Ключові слова:
фортепіанна соната, соната-фантазія, соната-поема, О. Скрябін, сонатно-фортепіанний стиль О. СкрябінаАнотація
Актуальність. Статтю присвячено розгляду двох фортепіанних сонат О. Скрябіна. Двочастинна Соната № 2, що класифікується як музичний пейзаж, розглядається в порівнянні виконавських версій С. Ріхтера та В. Ашкеназі. Одночастинна Соната № 9, яка дістала назву «Чорна Меса», розглядається у виконавських інтерпретаціях В. Софроницького та В. Горовиця.
Мета статті. За допомогою компаративного методу аналізу, уперше застосованого в цій статті стосовно творів О. Скрябіна, підтвердити універсальність скрябінського письма.
Результати. Розгляд двох фортепіанних сонат О. Скрябіна, які в комплексі репрезентують особливості його фортепіанного стилю як цілісного феномену, засвідчив, що скрябінський фортепіанний стиль за своєю природою є змішаним, композиторсько-виконавчим. Зазначено: його грандіозний макроцикл з 10 сонат постає як компендіум принципів фортепіанного мислення, характерних для постромантичної доби.
Висновки. Скрябінське письмо є універсальним, композиторсько-виконавчим, що підтверджується компаративним аналізом.
Посилання
Alschwang, A. (1973). Life and work of A. N. Scriabin. Moscow: Nauka. [In Russian].
Asafiev, B. (1930). Russian music of the Republic of Tatarstan at the beginning of the XIX century. Moscow, Leningrad: ACADEMIA. [In Russian].
Gakkel, L. (1988). Piano sonatas by A. N. Lviv: Sovetsky kompozitor. [In Ukrainian].
Gakkel, L. (1988). In memory of V. Sofronitsky. Lviv: Sovetsky Kompozitor. [In Ukrainian].
Delson, V. (1961). Scriabin’s Piano Sonatas. Moscow: Nauka. [In Russian].
Drahulian, V. V. (2009). Artistic and philosophical ideas of A. N. Scriabin and their development in the music of the XX century (Extended abstract of dissertation of the Candidate of the History of Art: 17.00.03). Kharkiv. [In Ukrainian].
Meskhishvili, E. (1981). Scriabin’s Piano Sonatas. Moscow: Sovetsky kompozitor. [In Russian].
Nazaikinskii, E. V. (1982). Logic of musical composition. Moscow: Muzyka. [In Russian].
Pankratov, S. P. (1977). Texture in the piano works of Scriabin (Extended abstract of dissertation of the Candidate of the History of Art: 17.00.03). Kyiv. [In Ukrainian].
Razumeiko, I. (2007). Starry worlds of one-part sonatas by A. N. Scriabin (No. 5–10). Kyivske muzykoznavstvo: collection of articles. Kyiv Municipal Academy of Music named after R. M. Glier. [In Ukrainian].
Rubtsova, V. (1989). Alexander Nikolaevich Scriabin. Moscow: Muzyka. [In Russian].
Sokol, O. V. (1996). Stylistics of musical speech and terminological remarks (Extended abstract of dissertation of the Doctor of the History of Art: 17.00.03). Kyiv. [In Ukrainian].
Sukhlenko, I. Y. (2011). Performance style of Volodymyr Horowitz in the development of romantic tradition (Extended abstract of dissertation of the Candidate of the History of Art: 17.00.03). Kharkiv. [In Ukrainian].
Tyshko, S. V. (1993). The problem of national style in Russian opera: Glinka, Mussorgsky, Rimsky-Korsakov: research. Kyiv: Muzinform. [In Ukrainian]
Kholopova, V. N. (2000). Music as a kind of art: teaching guide. St. Petersburg: Lan. [In Russian].
Cherednichenko, T. (1993). The ideas of Yu. N. Kho-lopov about the philosophy of music. Moscow: LAUDAMUS. [In Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
