Музичне мислення і композиторська техніка в аспекті розвитку комп’ютерних технологій
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.071.10Ключові слова:
музичне мислення, композиторська техніка, комп’ютерні технології, музичне мистецтвоАнотація
Означено, що визначення місця музичних комп’ютерних технологій у сучасній історії потребує ґрунтовного розгляду музичних процесів і факторів першої половини ХХ ст., а також дослідження відповідних відкриттів, концепції та експериментів в аспекті нових музичних технологій. Виявлено закономірності розвитку музичного мистецтва стосовно сучасного суспільного життя, звернення й вивчення музики різних стилів та епох у їх системності. Методологічну основу дослідження становлять діалектична і системна методології, що застосовуються у сфері культурологічних досліджень. Використано загальнонаукові та логічні методи аналізу, синтезу, індукції й дедукції, історичного і компаративістського дослідження проблеми. Стаття є спробою дослідити творчі композиційно-технологічні принципи, методи та концепції, характерні для сучасного музичного мистецтва, нові форми музичного вираження. Практичне значення полягає в можливості використання основних положень статті під час написання наукових праць на відповідну тематику, у процесі викладання фахових навчальних дисциплін. Висновано, що історична еволюція музичного інструментарію глибоко пов’язана з творчими процесами, які відбуваються у сфері композиції, виконавського мистецтва, музикознавства та освіти. Це зумовило пошук й удосконалення музичної мови, збагачення композиторських методів, прийомів і засобів фактури музичних творів і, як результат, народження електронного інструментарію.
Посилання
Boulez, P. (2004). Landmarks 1: selected articles. Moscow: Logos-Al’tera. [In Russian].
Zaripov, R. (1971). Cybernetics and Music. Moscow: Nauka. [In Russian].
Kiyanovska, L. (2005). Socio-cultural aspect of the development of electronic music in the 50–70’s of the twentieth century. Muzychne mystetstvo i kultura. (Issue 6. Book 1, p. 114–124). [In Ukrainian].
Kogoutek, T. (1976). Composition technique in the music of the XX century. Moscow: Muzyka. [In Russian].
Xenakis, J. (2008). Formalized music: new formal principles of musical composition. St. Petersburg: St. Petersburg State Conservatory named after Nikolai Andreevich Rimsky-Korsakov. [In Russian].
Lazarev, S. (2011). Electronic music as a form of artistic creativity. Muzychno-teatralne mystetstvo, 1, 196–199. [In Ukrainian].
Mole, A., Foucault, W., Kassler, M. (1975). Art and computers. Moscow: Mir. [In Russian].
Cahill, T. (1951). Electrical Music as a Medium of Expression. Electronics, 24, 12–32. [In English].
Hiller, L. (1962). Muzyczne zastosowanie elektronowych maszyn cyfrowych. Ruch muzyczny, 7, 5. [In Polish].
Schaeffer, P. (1952). А la Recherche d’une Musique Concrete. Paris: Editions du Seuil. [In French].
Winckei, F. (1963). Berliner Elektronik. Melos, 9, 27–56. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
