Трансгуманістичні аспекти міфологеми штучного життя в стародавньому світі
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.071.03Ключові слова:
міфологічний трансгуманізм, постгуманізм, штучне життя, Прометей, архетип Творця, Мага, Ожилої ляльки, культурна універсаліяАнотація
Виконано дослідження міфологічного трансгуманізму крізь призму проблеми штучного життя в Стародавньому світі. Виявлено особливості репрезентації трансгуманістичної міфологеми та пов’язаної з нею проблеми людського статусу й ідентичності в стародавній міфології. Аргументується твердження, згідно з яким, на відміну від поширених у науковій думці уявлень про те, що трансгуманістичні інтенції людства і рефлексії про створення штучного життя є пізнім явищем культури, міфологічний трансгуманізм репрезентований уже в культурі архаїки та Стародавнього світу. Це свідчить, що трансгуманістичне мислення є культурною універсалією.
Посилання
Belov, G. A., Sherkov, T. A. (2000). When Anu Created Heaven: Literature of Ancient Mesopotamia. Moscow: Aleteyya. [In Russian].
Berezkin, Yu. E., Duvakin, E. N. (2020). The origin of people and culture. Tematicheskaya klassifikatsiya i raspredelenie fol’klorno-mifologicheskikh motivov po arealam. Analiticheskiy katalog.. Retrieved from http://www.ruthenia.ru/folklore/berezkin/e8.html. [In Russian].
Volkov, R. M. (1924). Fairy tale. Research on the plot of a folktale. Skazka velikorusskaya, ukrainskaya i belorusskaya. (V. 1). Odessa. [In Russian].
Glukhov, S. V. (2019). Creation of human according to the Sumerian-Akkadian sources. Sotsial’nye i gumanitarnye nauki. Otechestvennaya i zarubezhnaya literatura. Issue 3, Filosofiya: Referativnyy zhurnal, 3, 89–95. [In Russian].
Goratsiy (1970). Compositions. Moscow: Khudozhestvennaya literatura. [In Russian].
Hrushevskyi, M. S. (1994). History of Ukrainian Literature. (V. 4). Kyiv. [In Ukrainian].
Ivanov, V. V. (1980). Anthropogonic myths. Mify narodov mira: entsiklopediya. (V. 1). Moscow. [In Russian].
Kovalevskaya, T. V. (2016). Mythological transhumanism in Russian culture. Vestnik slavyanskikh kul’tur, 1 (39), 13–26. [In Russian].
Platon (2016). Complete works in one volume. Moscow: Al’fa-kniga. [In Russian].
Propertsiy (2004). Elegies. Moscow: Greko-latinskiy kabinet. [In Russian].
Propp, V. Ya. (1976). Folklore and reality: Selected works. Moscow: Nauka. [In Russian].
Frazer, D. (2003). Folklore in the Old Testament. Moscow: AST: ZAO NPP Ermak. [In Russian].
Chursinova, O. (2014). Ancient understanding of “techne” as a prerequisite for European philosophical technical discourse. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Chernivetskyi natsionalnyi universytet. [In Ukrainian]
Shcheglov, G., Archer, V. (2006). Mythological Dictionary. Moscow: Astrel’, Tranzitkniga, AST. [In Russian].
Belk, R., Humayun, M., & Gopaldas, A. (2020). Artificial Life. Journal of Macromarketing, 40 (2), 221–236. [In English].
Espak, P. (2012). Genesis 4,1 and ancient near eastern mythology: How was the first man born? Forschungen zur Anthropologie und Religionsgeschichte. Saarbrücken, 43, 45–70. [Іn English].
Ferrando, F. (2016). Humans Have Always Been Posthuman: A Spiritual Genealogy of Posthumanism. Critical Posthumanism and Planetary Futures, 243–256. New Delhi: Springer India. [In English].
Franssen, T. M. (2017). Prometheus Redivivus. The Mythological Roots of Transhumanism. E. Sampanikou (Еd.). Audiovisual Posthumanism, 27–49. Cambridge: Cambridge Scholars Publishing. [In English].
Mayor, A. (2018). Gods and Robots: Myths, Machines, and Ancient Dreams of Technology. Princeton: Princeton University Press. [In English].
Uther, H. (2011). The types of international folktales: A classification and bibliography: Based on the system of Antti Aarne and Stith Thompson. Helsinki: Suomalainen Tiedeakatemia. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
