Фортепіанна культура США: передумови виникнення та становлення
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.070.21Ключові слова:
музична культура США, фортепіанна культура, регтайм, композиторська манераАнотація
Виявлено, що в останні десятиліття дедалі більшу увагу вітчизняних та зарубіжних дослідників привертає композиторське й виконавське мистецтво певних музичних діячів, які вплинули на становлення не лише музичної культури загалом, а й фортепіанної зокрема. Визначено, що для того щоб охарактеризувати основні передумови формування фортепіанної культури США, важливо з’ясувати першоджерела появи на території цієї країни такого інструмента, як фортепіано, і простежити його еволюцію стосовно європейської моделі XVIII ст. Ще одним дослідницьким завданням є визначення шляхів подальшого перетворення композиторської манери — від європейської класицистичної до нового ідейно-художнього музичного втілення американської культури, яка вже реалізувалась. Установлено, що найголовнішим етапом, який допоміг самоідентифікації фортепіанної культури США з-поміж інших культур, є розвиток американських фортепіанних стилів та засобів музичної виразності, що зумовило формування нового, суто фортепіанного музичного стилю — регтайму.Посилання
Bohatyrova A. M. (2012). American Piano Sonata of the 19th century — the first half of the 20th century: the laws of historical development. (Thesis for a Candidate of Art Criticism 17.00.03). Kharkiv: Kharkiv National University of Arts named after I. P. Kotlyarevsky. [In Ukrainian].
Evseeva M. S. (1988) Piano Sonata in the works of 20th century US composers (Charles Ives, A. Copeland, V. Persichetti). (Thesis for a Candidate of Art Criticism 17.00.02). Moscow: Moscow State Twice Orders of Lenin Conservatory named after P. I. Tchaikovsky. [In Russian].
Kisin V. R. (1982) Charles Ives in the light of the democratic traditions of US culture. (Thesis for a Candidate of Art Criticism 17.77.02). Leningrad. Leningrad Order of Lenin State Conservatory named after N.A. Rimsky-Korsakov. [In Russian].
Konen V. Dzh. (1965). Ways of American music. Moscow: Muzyka. [In Russian].
Kulova E. K. (1979). US piano art (works by McDowell, Gershwin, Barber). (Thesis for a Candidate of Art Criticism 17.00.02). Moscow: Moscow State Twice Orders of Lenin Conservatory named after P. I. Tchaikovsky. [In Russian].
Nikitich L. A. (2005). Culturology. Moscow: Juniti. [In Russian].
Rumiantseva A. Yu. (2011). Piano culture of Kharkiv 40-80’s. Twentieth century. (Thesis for a Candidate of Art Criticism 26.00.04). Kharkiv: Kharkiv State Academy of Culture. [In Ukrainian].
Sigida, S. Yu. (2012). Musical culture of the United States of the late 18th — first half of the 20th century: the formation of national identity. (Thesis for a Candidate of Art Criticism 17.00.02). Moscow: Moscow State Tchaikovsky Conservatory. [In Russian].
Chaikin, S. G. (2008). Specificity of expressive means of piano in ensemble music. (Thesis for a Candidate of Art Criticism 17.00.02). Novosibirsk: Novosibirsk State Conservatory (Academy) named after M. Glinka. [In Russian].
What don’t you know about Steinway history? (n. d.). Retrieved from https://www.chuppspianos.com/steinway-sons-pianos/history/. [In English].
West 57th Street. (n. d.). Retrieved from http://111w57.com/ru/history/1853-6/. [In English].
Henry Engelhard Steinway | A lasting legacy. (n. d.). Retrieved from https://www.chuppspianos.com/steinway-sons-pianos/henry-engelhard-steinway/. [In English].
Edward Alexander McDowell. (n. d.). Retrieved from https://www.belcanto.ru/macdowell.html. [In Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
