Етика реставраційної діяльності
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.070.20Ключові слова:
етика, реставрація, реставратор, пам’ятка, об’єкт реставрації, суб’єкт реставраціїАнотація
Розглянуто основні аспекти професійної етики в реставраційній діяльності, які стосуються фахового підходу до об’єкта реставрації і моральних норм поведінки реставратора. Виявлено, що етика щодо об’єкта реставрації передбачає розгляд проблем вибору пріоритетів у концепціях збереження, питання реставрації творів з історичними нашаруваннями, застосування реставраційних матеріалів, реставраційних втручань у матеріальну структуру твору, документування результатів досліджень та реставраційних процесів. Розкрито, що етика професійної поведінки пов’язана з відчуттям відповідальності особи до добросовісного виконання своїх обов’язків, ставленням реставратора до таких соціально значимих питань, як обмін науковою інформацією, оцінювання результатів реставрації, сприйняття критики та суспільної дискусії. Визначено, що етика також стосується морально-етичних норм поведінки суб’єкта реставраційної діяльності як у професійному середовищі, так і в соціумі. Зазначені етичні принципи відображені в багатьох документах міжнародного та національного пам’яткоохоронного законодавств і спрямовані на досягнення найкращих результатів у реставрації та збереженні надбань світової культурної спадщини.Посилання
Aleshin, A. B. (1990). Ethics and quality assessments of restoration activities. Kriterii ocenki kachestva restavracii muzejnyh hudozhestvennyh cennostej, Abstracts, 3–8. Moscow. [Іn Russian].
Althöfer, H. (1965). Influence of the style of the epoch and aesthetic considerations in the conservation of paintings. Ochrona Zabytków, 18/2 (69), 23–34. Warsaw. [Іn Polish].
Appelbaum, B. (2010). Сonservation treatment methodology. Lexington. [In English].
Ashley-Smith J. (1994). The ethics of conservation. Care of Collections. S. Knell (Ed.). London. [In English].
Bobrov, Yu. G. (1990).Categories and criteria for the quality of restoration to the issue of the relationship between subjective and objective. Kriterii ocenki kachestva restavracii muzejnyh hudozhestvennyh cennostej, 12–17. Moscow. [In Russian].
Bobrov, Yu. G. (2004). The theory of restoration of artifacts of art: patterns and contradictions. Moscow. [Іn Russian].
Busel, W. T. (ed.) (2005). Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian lan-guage. Kyiv. [Іn Ukrainian].
Code of Ethics. E.C.C.O. Professional Guidelines ІІ.
Corpus of normative legal acts in the field of cultural heritage protection. (2011). Chernihiv. [Іn Ukrainian].
Dzendeliuk L., Lioda L. (2011). Ethical and aesthetic principles of conservation and restoration activities. In Notes of the Lviv National Scientific Library of Ukraine named after V. Stefanik (Vol. 3, 222–232). Lviv. [Іn Ukrainian].
Monument Studies: Legal Protection of Cultural Heritage: A Corpus of Documents. (2009). Kyiv. [Іn Ukrainian].
Muñoz-Viñas, S. (2005). Contemporary theory of conservation. Oxford; Burlington, MA: Elsevier Butterworth-Heinemann. [Іn English].
Pertsev, N. V. (1981). On the restoration of artifacts of ancient Russian painting. In Restoration of cultural artifacts (problems of restoration). (Р. 145–166). Moscow. [Іn Russian].
Retrieved from http://www.ecco-eu.org/fileadmin/user_upload/ECCO_professional_guidelines_ІI.pdf (date of access 18.07.2020). [Іn English].
Schädler-Saub, U. (2019). Conservation ethics today: are our conservation restoration theories and practice ready for the twenty-first century? Introductory notes to some central issues. Сonservation ethics today: are our conservation-restoration theories and practice ready for the 21st century, 3–13. Florence; Lublin. [Іn English].
Shumakowich, E. (2008). Phenomenological definition of an artifact. Ochrona Zabytków. 56/2 (241), 93–100. Warsaw. [Іn Polish].
Tsytovych, V. (2004). Restoration of the paradigm and theory. Pamiatky Ukrainy: istoriia ta kultura, Popular science illustrated magazine. Kyiv. 2, 30–57. [Іn Ukrainian].
Сode of ethics of the American Institute for Conservation of Historic and Artistic Works. Retrieved from https://www.nps.gov/training/tel/Guides/HPS1022_AIC_Code_of_Ethics.pdf (date of access 18.07.2020). [Іn English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
