Тенденції та перспективи розвитку української звукорежисури
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.070.14Ключові слова:
звукорежисура, музичне мистецтво, звукозапис, фонограми, технології, творчість, тенденції розвиткуАнотація
Досліджено проблематику розвитку звукорежисури в умовах сучасного соціокультурного простору. Проаналізовано основні тенденції вітчизняної звукорежисури на сучасному етапі та охарактеризовано перспективні напрями розвитку у ХХІ ст. Виявлено, що провідними тенденціями сучасної звукорежисури є уніфікація, автоматизація зведення та мастерингу, зростання інтересу звукорежисерів до технічних приладів й інструментів минулих років, а також розширення обов’язків звукорежисерів в усіх галузях діяльності та посилення творчого складника звукозапису. Серед інновацій, що зумовлюють подальший розвиток звукорежисури, домінують живий виступ, аудіо високого розширення, віртуальна та доповнена реальність. На основі аналізу теоретико-практичного дискурсу сучасної вітчизняної звукорежисури означено припущення, що основними тенденціями в найближчому майбутньому стануть посилення індивідуалізації звукорежисерського стилю та подальша трансформація висхідного матеріалу, надання йому новаторської тембральної колористики.Посилання
But, O. (2018). Dialogue of classical and modern trends in sound engineering (defining a profession). Naukovyi visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu teatru, kino i telebachennia imeni I. K. Karpenka-Karoho, 22, 112–119. [In Ukrainian].
Voitovich, O. O. (2015). Criteria for assessing the artistic quality of sound material in the age of digital technology. Ukrainska kultura: mynule, suchasne, shliakhy rozvytku. Kulturolohiia, 21 (2), 194–197. [In Ukrainian].
Dyachenko, V. V. (2018). Creative activity of Ukrainian sound directors of the second half of the 20th — early 21st century: theory, history, practice (Аbstract of Ph.D. thesis). National Academy of Management of Culture and Arts. Kyiv. [In Ukrainian].
Yefimova, N. N. (2005). Artistic and aesthetic analysis of the sound broadcasting space of television and radio (Аbstract of Ph.D. thesis). Moscow. [In Russian].
Ignatov, P. V. (2006). Evolution of means of artistic expression in the work of a sound engineer (Аbstract of Ph.D. thesis). St. Petersburg Humanitarian University of Trade Unions. St. Petersburg. [In Russian].
Klyuchkova, E. Yu. (2017). The main trends of modern sound engineering. Kulturnaja zhizn Yuga Rossii, 2 (65), 44–47. [In Russian].
Lishafay, O. O. (2015). Aesthetics of screen sound, acoustics and communication in the art of theater, cinema, pop. Pytannia kulturolohii, 31, 149–156. [In Ukrainian].
Mozhenko, M. V. (2015). Digitalization of media and modern audiovisual culture. Visnyk KNUKiM. Seriia: Mystetstvoznavstvo, 33, 91–98.[In Ukrainian].
Rakhmanova, N. N. (2015). Creative directions in modern sound engineering. Gramota, 6 (56), 1, 166–169. [In Russian].
Khrenov, D. O. (2018). The role of sound engineering in the formation and development of Ukrainian cinema and telemetry. Visnyk KNUKiM. Seriia: Mystetstvoznavstvo, 39, 85–93. [In Ukrainian].
Hrenov, D. O. (2019). Prospects for the development of sound design in Ukraine. Visnyk KNUKiM. Seriia: Mystetstvoznavstvo, 40, 18–26. [In Ukrainian].
Chabushkin, V. A. (2013). New spatial sound system — WAVE FIELD SYNTHESIS in the context of the art of sound engineering. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya, 6, 1052. [In Russian].
Yussa, E. B. (2013). The functions of modern sound engineering. Vestnik Kazanskogo gosudarstvennogo universiteta kul’tury i iskusstv, 3, 25–27. [In Russian].
Yastremsky, T. S. (2019). On the positive changes in the music recording industry. Sovremennye audiovizualnye tehnologii v hudozhestvennom tvorchestve i vysshem obrazovanii, XI All-Russian scientific and practical conference, March 23, 2019 (p. 91–93). St. Petersburg: Saint Petersburg Humanitarian University of Trade Unions. [In Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
