Сюжетний аналіз народних пісень із загальною формулою «Зводитель дівчини»
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.069.04Ключові слова:
народна пісня, сюжет, дівчина, зводитель, козак, сосна, Дунай, веснянка, весілля, кластерАнотація
Розглянуто пісенні сюжети з формулою «зводитель дівчини». Пояснено поширеність цього сюжету трансформацією пісні з обрядової в соціально-побутову. Доведено, що дійові особи в первинних варіантах пісні розглядалися як «хлопець» та «молода». Висновано, що згадування Дону та Дунаю окреслює територію створення пісні як землі поселення українців. Показано, що напрямок руху з Дону додому співпадає з рухом сонця. Доведено, що загибель дівчини під сосною або в Дунаї символізує перехід від дівочого стану до заміжнього та відмову від батьківського «кластера» й перехід до «кластера» жениха. Знайдено весільні й весняні мотиви сюжету: сосна, що палає, згадується у весільних піснях; занурення в Дунай є ритуальним повторенням заходу-смерті сонця; дії з косою є частиною весільних ритуалів; Дунаєм називали весняну повінь річки; у піснях порівнюють «горіла сосна» та «дівчина… весна».Посилання
Baiko, M. (2005).Anthology of the Lemko song. Lviv: Afisha. [іn Ukrainian].
Bezkorivaya, N. S. (2011). Ukrainian song as a mirror of the people’s soul. Kultura narodov Prichernomorya. №214, 143–145. [іn Russian].
Gordichuk, M. (1963).Ukrainian folk voice. Kуіv: Mystetstvo. [іn Ukrainian].
Dyalovskaya, N. (2014). Who is the Red Riding Hood? (2019, December 16). Retrieved from http://raduga-nte.de/php/print_artikel.php?id=1233&op=astudium. [іn Ukrainian].
Yefremova, L. O. (2006). Chants of Ukrainian wedding songs. Kуіv: Naukovadumka. [іn Ukrainian].
Ilnitsky, M. (2009). «Burning pine ...»: a modification of the symbols of fire and water in a folk song. Narodoznavchi zoshyty, №1-2, 130-134. [іn Ukrainian].
Kvitka, K. (2010). Ukrainian songs about a girl traveling with a seducer. Zibrannia prats. (р. 255–287). Lviv. [іn Ukrainian].
Kolessa, F. (2009). An overview of Ukrainian-Russian folk poetry. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna. Issue 47, 166–272. [іn Ukrainian].
Kozlovsky, V. (2013). The term «historicals ong» in the scientific discourse of Ukrainian folklore. The Wheels family is a continuity of scientific and artistic traditions. LNU named afterI. Franko. Issue 13, 233–249. [іn Ukrainian].
Lavrinenko, S. (2011). Legal epistemes of the sphere of legal culture in ballads about premarital relationships. Movoznavchyi visnyk. Issue 12–13, 222–226. [іn Ukrainian].
Lyubchenko, V. (2001). Didactic Ballad “On Haiku”: Ukrainian-Jewish bilingual folklore. The fate of Jewish spiritual and material heritage in the twentieth century. 28–30.08.2001. (р. 155–164). Kуiv: Instytut yudaiky.[іnUkrainian].
Rudanskii, S. (1972). Folk songs recorded by Stepan Rudansky. Kуiv: Muzychna Ukraina. [іn Ukrainian].
Nudga, G. A. (1970). The Ukrainian Ballad. Kуiv: Dnipro. [іn Ukrainian].
Ohyou, Galya, Galyayoung. (2020, March 24). Retrieved from https://nance-of-nantla.livejournal.com/111908.html. [іn Russian].
Pashnik, S. Pine wasset on fire–Galya married gave. (2020, March 24). Retrieved from https://svit.in.ua/stat/ st73.html. [іn Ukrainian].
Pashnik, S.D. (2019). Songbook. Zaporozhye: «RPK». [іn Ukrainian].
Petrukhina, L. (2007). “Poor Galya” in polyandry tents. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna. Issue 41, 266-275. [іn Ukrainian].
Tregubov, D. G.&Tregubova, I.M. (2019). Displaying Retrospective of the Separation from Native Land in Song Creativity of Ukrainians. Kultura Ukrainy (KhSAC).Issue 66, 30–42. [іn Ukrainian].
Pavleshin, A. (2010). Ukrainian folk songs. Zagreb: Ansambl «Kobzar». [іn Ukrainian].
Shaposhnikov, A. K. (2013). Magicians, Magi and Slavic Ethnogenesis. Studii z onomastyky ta etymolohii. (p. 185–199). Kyiv: Kyi. [іn Russian].
Tsekhmistruk,Yu. (2006). Folksongs of Volhynia: Phonographic records of 1936–1937. Lviv-Rivne: LNMA. [іn Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
