Політична акція як особливий вид режисури масових видовищних форм
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.069.03Ключові слова:
політична акція, хепенінг, театралізація, режисура масового видовищаАнотація
Розглянуто, що процес театралізації політичної акції і досягнення політичними акторами своїх цілей під час функціонування й цілеспрямованої політичної діяльності вможливлюється специфічними механізмами технології та режисури, посередництвом яких політичні інституції, їхні складові, суб’єкти політико-владних відносин, політичний порядок набувають характерного символічного значення й продукуються під час соціальної взаємодії.
Досліджено: постановка політичної акції як масового театралізованого видовища загалом відбувається за стандартною схемою організації масового свята. Визначено, що існує багато особливостей та тонкощів режисерського задуму залежно від специфіки політичного масового заходу: головної мети постановки свята, місця проведення, масштабності й можливостей (матеріальних, творчих). Використання сучасної технології подібних політичних акцій не менш важливе, ніж забезпечення ідейно-художнього аспекту будь-якої театральної вистави, який іноді набуває ще важливіших функцій впливу на масову аудиторію та гостроти поставлених проблем, які висуває суспільство.
Посилання
Bavykina, V. M. (2017). Political actionism in contemporary art as a social action. Visnyk NTUU «KPI». Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo. Issue 3/4 (35/36), 46–50. [in Ukrainian].
Gromov, D. V. (2012). Street actions (theater of youth political activism in Russia). Mosсоw. [in Russian].
Hruieva, O. V. (2018). Political actionism: concepts, forms, experience of use in the political process. Politychne zhyttia, 1, 20–25. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/pollife__1_5. [in Ukrainian].
Debord, Guy. (2000). Performance society. B. Skuratov (Red.). Mosсоw. [in Russian].
Sontag, S. (1997). Happenings: the art of reckless comparisons. Mosсоw: Mysl’. [in Russian].
Mezintseva, Yu. A. (2008). The art market as a provocation of art. Voprosy kulturologii, 7, 49. Mosсоw: Ibis. [in Russian].
Muzykant, V. L. (2004). Branding by means of advertising and PR. Mosсоw. [in Russian].
Oleshchuk, P. M. (2013). Happening as a technology of integration into political discourse. Retrieved from https://otherreferats.allbest.ru/political/00293694_0.html. [in Ukrainian].
Rusakova, O. F. (2007). Political brand discourse. Vestnik Yuzhno-Uralskogo gosudarstvennogo universiteta, 24 (96). Serija «Socialno-gumanitarnye nauki». Issue 9, 37. [in Russian].
Salamaniuk, T. (2016). Pre-orange syndrome: in search of a new revolution. Retrieved from http://www.cedos.org.ua/protests/peredpomaranchevyi–syndrom–v–poshukakh–novoi–revoliutsii. [in Ukrainian].
Khoma, N. M. (2014). The socializing influence of actionism: artistic and political synthesis in the projection of modeling political behavior. Aktualni problemy polityky, 53, 40–47. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/appol_2015_53_7. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
