Православний храм як модальність сакрального
DOI:
https://doi.org/10.31516/2410-5325.068.06Ключові слова:
храмовий топос, сакральне, нуменозне, кратофанія, ієрофанія, ganz andere, феноменологія релігіїАнотація
Ґрунтуючись на дослідницькому досвіді феноменології релігії, осмислено православний храм як сакральний феномен, а також вивчено механізми його смислового конструювання. Проаналізовано місце і роль нуменозного з властивою йому кратофанією, а також значення уранічної та солярної ієрофаній у сакралізації храмового топосу. Встановлено, що сакралізація храму досягається шляхом наділення його есхатологічним і сотеріологічним значеннями, у результаті чого він сприймається найважливішим засобом становлення фінальної долі людини.
Посилання
John of Kronstadt. (2006). Thoughts on the Temple and Orthodox worship. Holy righteous John of Kronstadt. Collected works. (V. 2,p. 3–335). Kramatorsk: ZAO «Tirazh-51». [іn Russian].
John of Kronstadt. (2006). Word on the day of the Entry into the temple of the Blessed Virgin Mary. Holy righteous John of Kronstadt. Collected works. (V. 3, p. 336–338). Kramatorsk: ZAO «Tirazh-51». [іn Russian].
Luke, Archbishop of Simferopol and Crimean. (2007). A word on the day of the Entry into the temple of the Blessed Virgin Mary. Sermons of Archbishop Luke 1946–1948 (p. 29–36). Simferopol: Edition of the Simferopol and Crimean diocese. [іn Russian].
Otto, R. (2008). Sacred.On the irrational in the idea of the divine and its relationship with the rational. A. M. Rutkevich. (Translated from German). St. Petersburg: St. Petersburg University. [іn Russian].
Holy righteous John of Kronstadt. (2005). Creations. A diary. (Vol. III. 1860–1861). T. I. Ornatskaya, nun Serafima (Ivanova), E.S. Smirnova and others (Compilers). Moscow: Otchiy dom. [іn Russian].
Eliade, M. (2000). Sacred and worldly. N. K. Grabovskiy. (Translated from French). Mircha Eliade. The myth of eternal return. (249–356). Moscow: Ladomir. [іn Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
У разі публікації статті в журналі «Культура України», автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike (BY-NC-SA), яка дозволяє першу публікацію в цьому журналі, а також розповсюдження роботи з визнанням авторства цієї роботи, на тих самих умовах, з некомерційною метою.
Автори мають підписати заяву, яка є угодою про надання прав редакції на публікацію статті в друкованому та електронному вигляді. Заява надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику «Культура України» автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних архівах та базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.
